На тлі затяжної війни, ракетних атак і нестабільної економіки українці продовжують демонструвати психологічну стійкість і віру в краще майбутнє.
Про це свідчать результати 12-ї хвилі національного опитування, проведеного Gradus Research у травні 2025 року в межах проєкту «Градус суспільства під час війни». Соціологи зосередилися на аналізі стресу, очікувань щодо завершення війни, мовних практик, ситуації на ринку праці та довіри до ключових інституцій.
Працевлаштування: утримання балансу попри виклики
Попри складні умови, більшість українців продовжують працювати: 59% респондентів заявили, що мають оплачувану роботу — це лише трохи менше, ніж торік. Частка тих, хто тимчасово без роботи, залишається стабільною — 26%. Найгірші показники безробіття зафіксовано серед молоді 18–24 років та осіб віком 55–60 років (по 39%).
Фінансове навантаження на родини залишається високим: половина опитаних констатували зниження доходів. Серед людей старшого віку таких — 68%, серед молоді — 31%.
Психоемоційний стан: тривога поруч із надією
Майже дев’ять з десяти українців визнають, що перебувають у стані стресу. Найпоширеніші емоції — хронічна втома (55%), напруженість (41%) та водночас — надія (36%). У порівнянні з 2024 роком обидва показники — втома і надія — зросли. Це свідчить про загострення емоційного тиску, але й про внутрішню зібраність і впертість суспільства.
Інституційна довіра і мобільність населення
Армія залишається головним джерелом довіри: 58% респондентів повністю покладаються на ЗСУ. На другому місці — Президент (31%) та волонтерські рухи (29%).
Незважаючи на ризики, більшість громадян не планують залишати країну: 55% залишаться у своєму населеному пункті навіть у випадку загострення ситуації. Ще 18% готові переміститися в межах України, і лише 11% розглядають еміграцію за кордон.
Очікування завершення війни: більше віри у близьку перемогу
19% вірять, що війна може завершитися вже у 2025 році — це на 7% більше, ніж торік. 13% очікують закінчення конфлікту у 2026-му, а кожен третій — визнає, що бойові дії можуть тривати роками.
Половина опитаних переконані: після перемоги Україна стане сильнішою, а 35% вважають, що на повноцінне відновлення країни знадобиться понад п’ять років.
Мова як індикатор самоідентифікації
Понад 70% українців спілкуються українською в побуті — це суттєвий ріст у порівнянні з початком повномасштабної війни (53% у квітні 2022 року). Мовний перехід — це не лише культурне явище, а й вираз солідарності та самоідентифікації на тлі російської агресії.
Підсумок дослідження
Соціологиня і директорка Gradus Research Євгенія Близнюк підкреслила:
«Українці навчилися жити з відчуттям напруги. Але ця втома — не про капітуляцію, а про зрілу адаптацію. Ми бачимо нову форму витривалості — вона не заперечує біль, але тримається на надії та гідності».
Методика дослідження:
Опитування проводилося з 16 по 18 травня 2025 року серед 1000 мешканців міст із населенням понад 50 тис. осіб (віком 18–60 років) за методом самозаповнення анкети у мобільному додатку Gradus. Дані репрезентують структуру населення за статтю, віком, регіоном та типом населеного пункту (крім тимчасово окупованих територій і зон бойових дій).
Читайте також:
