Біблійне товариство Великої Британії представило масштабне аналітичне дослідження під назвою Patmos Typology Report, яке вперше системно описує, як культура, релігія, економіка й політика впливають на ставлення людей до Біблії у 85 країнах світу.
Джерело: Christian Today
Звіт створено у співпраці з Об’єднаними біблійними товариствами (UBS) та аналітиками Gallup, і базується на наймасштабнішому у світі соціологічному дослідженні про ставлення до Біблії — Patmos World Bible Attitudes Survey, яке опитало понад 91 тисячу респондентів у 2024 році.
Дослідження показало, що понад 70% людей у світі вірять у Бога або вищу силу, а 1 з 10 нехристиян виявляє зацікавлення у вивченні Біблії.
Сім «біблійних середовищ» світу
Аналітики поділили країни на сім місіологічних кластерів — контексти, що визначають сучасні можливості та виклики для поширення Писання.
Кластер 1: Малі християнські меншини в мусульманських країнах
(Чад, Малі, Пакистан, Афганістан, Сьєрра-Леоне)
Християни становлять невелику, але стійку меншість.
Лише 3% людей володіють Біблією, 61% вважають християнство «західною релігією», проте 94% називають віру важливою частиною життя.
Рекомендація: розвивати аудіо- та усні форми поширення Біблії, працювати з молоддю і створювати довірливі місцеві партнерства.
Кластер 2: Постхристиянська Європа
(Албанія, Угорщина, Росія, Греція, Португалія, Мальта)
Релігія втрачає вплив, особливо серед молоді.
Лише 59% вважають віру важливою, 9% читають Біблію щотижня, 12% регулярно відвідують церкву.
Втім, 57% все ще відчувають пошану до Біблії й зацікавлення в ній.
Рекомендація: повернути актуальність Біблії через міжособистісні стосунки, а не формальні інституції.
Кластер 3: Християнські меншини в більшості мусульманських країн Близького Сходу
(Саудівська Аравія, Ірак, Ліван, Єгипет, Ізраїль)
Тут 85% населення називають релігію важливою, але лише 2% володіють Біблією.
Серед християн — 40% читають Писання щотижня.
Через політичний тиск відкрита євангелізація обмежена.
Рекомендація: обережне цифрове свідчення, будування довіри і підтримка місцевих церков.
Кластер 4: Латинська Америка і Філіппіни
Християнство залишається центральною частиною культури, але секуляризація поступово зростає.
74% мають Біблію, 37% читають її щотижня, 34% відвідують церкву.
Рекомендація: допомагати людям бачити актуальність Біблії для щоденних проблем — економічних, соціальних, ідентифікаційних.
Кластер 5: Західний світ — секулярні суспільства
(США, Велика Британія, Франція, Німеччина, Австралія)
Тут віра зберігається, але часто сприймається як щось «застаріле».
57% мають Біблію, 24% читають її щотижня.
У Британії ці показники нижчі — 45% і 16%, тоді як у США — 71% і 35%.
Рекомендація: використовувати мистецтво, історії та цифрові платформи, щоб відновити інтерес до Писання, особливо серед молоді.
Кластер 6: Азійський контекст релігійного різноманіття
(Індія, Камбоджа, Таїланд, Японія, Південна Корея)
Християнство тут — незначна меншість, а 74% населення нічого не знають про Біблію.
Лише 7% мають її примірник.
Рекомендація: освіта, розповідання історій, цифрові проєкти та підтримка малих християнських спільнот.
Кластер 7: Африка — живе християнство в умовах викликів
(Нігерія, Кенія, ПАР, ДР Конго)
Регіон із найвищим рівнем біблійної активності:
62% мають Біблію, 51% читають її щотижня, 53% регулярно ходять до церкви.
Проте бідність і нерівність залишаються серйозними перешкодами.
Рекомендація: переходити від доступу до глибини — інвестувати у учнівство, лідерство та молодіжні ініціативи.
«Писання має бути почуте серцем»
«Доступ до Біблії — лише перший крок. Головне — щоб вона торкалася сердець і змінювала життя», — зазначено у звіті.
Старший дослідник Біблійного товариства Річ Повні підсумував:
«Ефективне служіння неможливе без розуміння контексту. Цей звіт — карта, яка показує, як зробити Біблію живою для кожної культури».
Підсумок
Глобальний звіт Біблійного товариства показує: Біблія залишається духовним і культурним орієнтиром для людства, але шляхи її сприйняття різні.
Щоб Слово Боже продовжувало торкатися сердець, церквам і місіям потрібно говорити до людей їхньою мовою — мовою культури, покоління і серця.
Читайте також:
