Малюки часто лепечуть безглузді звуки з таким серйозним виглядом, ніби говорять щось важливе. Ми чомусь вважаємо, що вони таким чином наслідують мову дорослих.
Але мова – щось набагато більше, ніж просте наслідування. До такого висновку прийшли вчені, дізнавшись, що немовлята можуть лепетати й агукати, не видаючи при цьому ні звуку. Фахівці проводили спостереження за п’ятьма дітьми, двоє з яких були глухими, як і їхні батьки. У тих сім’ях, де батьки й діти були глухими, спілкування відбувалося за допомогою американської мови жестів.
- Церква, мова і велике доручення Христа
- Закон про мову: чи потрібно переходити на українську вже зараз?
Дослідники з’ясували, що і ті, хто слухає, і глухі діти белькотали тією мовою, на якій спілкувалися їхні батьки. Ті, діти що чують спочатку видавали окремі звуки, потім складали їх в склади й поступово починали вимовляти осмислені слова.
Глухі діти робили те ж – але пальцями, за допомогою жестів. Спочатку вони зображували окремі букви, потім пов’язували їх в поєднання. До кінця першого року життя ті що чують, і глухі діти починали усвідомлено спілкуватися – одні вголос, інші жестами.
Зрозумівши, що це означає, вчені отримали справжнє потрясіння. Стало зрозуміло, що здатність до розуміння мови відпочатку вбудована в людський мозок. Цей висновок повністю суперечить еволюційним уявленням про те, хто ми такі і як ми влаштовані. Однак він прекрасно узгоджується з Біблією, яка вчить нас, що люди, чоловіки і жінки, створені для спілкування і дружби зі своїм Творцем.
Псалом 26: 8
«Від Тебе моє серце промовляє: «Шукай-но Господа!» Тому й прийшов я оспівати Тебе».
Джерело: День з Творцем
[sc name=”futerblock” ]
