Українське суспільство демонструє стійкий запит на формування власного незалежного духовного простору, відмовляючись від російських культурних та релігійних впливів. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування «Оцінка релігійної ситуації в Україні», проведеного соціологічною групою «Рейтинг» у травні 2026 року.
Різдво як індикатор змін
Одним із найбільш показових маркерів суспільної трансформації стало святкування Різдва. За даними соціологів, 51% українців остаточно перейшли на святкування 25 грудня, а ще 21% відзначають його за обома календарями. CEO Rating Group Олексій Антипович підкреслив, що Різдво перетворилося на своєрідний «вододіл» у релігійній свідомості, ставши символом дистанціювання від російських традицій.
Криза довіри до російської церковної вертикалі
Зв’язок релігійних організацій з Росією викликає дедалі гострішу реакцію українців. Довіра до Патріарха РПЦ Кирила в Україні впала до критичних 3%. Натомість серед лідерів конфесій найвищу довіру має предстоятель Православної Церкви України митрополит Епіфаній (47%).
Суспільна підтримка обмежувальних заходів проти структур, пов’язаних із державою-агресором, залишається високою:
-
80% опитаних підтримують розрив зв’язків УПЦ з РПЦ.
-
62% виступають за законодавчу заборону діяльності релігійних організацій, афільованих із РФ.
-
57% підтримують заборону діяльності УПЦ під керівництвом митрополита Онуфрія, а 67% — запровадження санкцій проти нього особисто.
Стан релігійності та практики
Дослідження фіксує, що абсолютна більшість українців (78%) вірять у Бога, причому 56% респондентів характеризують свою віру як тверду, без сумнівів. Цікаво, що повномасштабне вторгнення не викликало масових змін у конфесійній приналежності — у 56% опитаних погляди залишилися незмінними, хоча у 18% рівень релігійності посилився.
Вибір церкви для більшості громадян залишається прагматичним: найчастіше керуються територіальною близькістю (36%) та особистістю священника (30%). При цьому 70% переконані, що українська має бути єдиною мовою богослужіння в країні.
Держава та Церква: запит на регулювання
Українці розділилися у питанні відокремлення Церкви від держави (50% — «за», 45% — «проти»). Проте у питанні національної безпеки консенсус значно вищий: 79% респондентів погоджуються, що держава має право та обов’язок регулювати діяльність релігійних організацій, якщо ті становлять загрозу для України.
Підсумовуючи результати, голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський зазначив, що дії російського церковного керівництва виявилися контрпродуктивними для Москви, фактично ставши каталізатором для остаточного зміцнення української духовної незалежності.
Читайте також:
