“Те, як ми проводимо наші дні – то це, звичайно, те, як ми проводимо своє життя” – Енні Діллард. У дитинстві я боявся однієї речі. Тільки я не знав, як її назвати. Тепер я можу дати визначення – це нудьга.
У дорослому віці чи я виріс із цих дитячих бажань?
Не зовсім.
Як Захарія 4:10, я “зневажаю дрібниці”.
Я читаю перші 5 книг Біблії. Звичайно це прекрасні історії: Переправа через Червоне море, Золоте теля, гора Синай. Чудовий зміст для фільмів.
Але … 40 років від Єгипту до Землі Обітованої (14 600 днів і 350 400 годин) – це тривалий час.
Чи можеш ти уявити? Манна як триразове харчування. День за днем той самий розпорядок. Їсте манну, вмиваєтеся, розпалюйте багаття. Їсте манну, вмивайтеся, розпалюйте багаття. Лягаєте спати. Повторіть це знову і знову.
Проте, в 73 роки, ось що я зрозумів. Існує сильна мета в тому, щоб робити дрібні речі добре.
Так, іноді нас дивує величезна радість. Але більша частина часу – це один день, схожий до іншого..
Я виявив, що так працює Бог. Він ніколи не поспішає. Він стійкий.
Звідки я знаю? Я дивлюся на раннє життя Ісуса. Він навчався і зростав протягом 30 років – 10 950 днів, та вчився бути теслею.
«А Ісус набував мудрості, віку та благодаті — у Бога і в людей». (Лк. 2:52)
Три десятиліття невідомості. Той, хто створив Всесвіт (Кол. 1), майстрував столи в 10 разів довше, ніж Його подорож до Порожньої Могили.
Коли я турбуюся – я читаю в Повт. З. 8: 2 ці слова: «Пам’ятай весь той шлях, яким Господь, твій Бог, водив тебе в пустелі, щоб вимучити тебе, випробувати тебе і виявити, що у твоєму серці: чи ти будеш дотримуватися Його заповідей, чи ні».
Покірність, випробування, слухняність. Повторіть знову.
Бог завжди на роботі.
Навіть коли нам може бути нудно.
[sc name=”futerblock” ]
