Вчення про непорочне зачаття Христа є важливим для євангельської віри кожного християнина. Ця доктрина є одночасно біблійною та історичною. Без непорочного зачаття − Ісус не був би Христом.
Гейдельберзький катехізис
Питання №35:
Як розуміти слова: «зачатий від Святого Духа і роджений від Діви Марії»?
Відповідь:
Який є і залишається справжнім вічним Богом, сприйняв через дію Святого Духа від плоті та крові Діви Марії дійсно людську сутність, щоб стати справжнім нащадком Давида, ставши подібним братам своїм у всьому, крім гріха.
***
Різдво Христове – одне з найбільших християнських свят. Подія, що змінила світ і розділила хронологію та відлік часу на «до Р. Х. і «після Р. Х.». Якщо сьогодні однією з найбільших суперечок є питання дати святкування Народження Спасителя, то колись однією з найбільших суперечок було питання ортодоксального та апостольського сприйняття Народження Господа. Український богослов та дослідник історії християнства, пастор Санніков С. В. у своїй катехізаторській книзі пише: «Найповнішим з’явленням Бога стало боговтілення, котре сталось при Народженні Господа Ісуса Христа. Всі минулі богоявлення не могли дати правильного уявлення про характер Бога…» [1]. Думаю, кожен з нас погодиться зі словами шановного пастора. Насправді сприйняття Бога розвивалось з часом, та завершилось в Особі Ісуса Христа. Ось що пише автор послання до християн з Євреїв: «Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків, а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив» (Євр. 1:1-2).
Слова св. апостола Івана підтверджують думки про те, що Ісус відкрив Бога Отця в повноті та досконалості, що нам потрібна: «Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був» (Ів. 1:18).
-
Історичність доктрини
Вже на світанку свого існування Церква Христова переживала перші богословські суперечки. Хоча Євангельська віра була передана апостолами в повній точності, але осмислення цього апостольських навчань Церквою продовжувались ще довго. Після смерті святих апостолів Церква тільки розпочала народження ортодоксального сприйняття апостольського передання: письмового (апостольських послань) та усного (апостольських проповідей). Істина народилась від Духа Божого і була передана мужами віри, але її осмислення народжувалось через шлях суперечок, першими з яких були христологічні суперечки. Дослідник історії християнства пише, що в ранній Церкві «одні християни приєднувались до богословів Олександрії, котрі підкреслювали Божественність Христа, а інші ставали на сторону антіохійців, котрі перебільшували Його людську природу на Божественності» [2].
Якщо за словами С. В. Саннікова, ми можемо сприймати через Христа Бога в правильному світлі, як же сприймати самого Ісуса Христа? Яким чином святий Бог зміг стати людиною, народившись від Діви Марії, котра мала перворідний гріх? Єдина відповідь: непорочне зачаття від Духа Святого!
Церква з часом сформувала ортодоксальне визначення зачаття Ісуса Христа в формі Нікео-Константинопольського Символу Віри, котрий є авторитетом для Церкви Христової й сьогодні:
«Що заради нас людей і для нашого спасіння зійшов з небес і тіло прийняв від Духа Святого і Марії Діви і став чоловіком…».
-
Біблійність доктрини
У святому зачатті Ісуса Христа брав участь Святий Дух і блаженна Марія. І про це нам свідчить не тільки Символ Віри, але й Слово Боже не мовчить про це! Один з перших учнів Господа, св. Матвій так описує непорочне зачаття:
«Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію заручено з Йосипом, то перш ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого. А Йосип, муж її, бувши праведний, і не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її. Коли ж він те подумав, ось з’явивсь йому Ангол Господній у сні, промовляючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого» (Мт. 1:18-20).
А співслужитель апостола Павла св. Лука, людина, котра детально вивчила біографію Ісуса Христа пише:
«…ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус… І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!» (Лк. 1:31,35).
Автори Нового Заповіту не мовчать про чудесне народження Христа, а навпаки підтверджують цей факт. Вони стверджують, що бл. Марія мала «в утробі від Духа Святого», і що «через те то й Святе». Саме в цих словах Новий Заповіт нам говорить про непорочне зачаття Месії.
Читайте також:
-
Важливість доктрини
А) Непорочне зачаття, як знак справжнього Месії Ізраїлю
За сотні років до народження Господа Ісуса, Ісая пророкує:
«Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім’я Йому: Еммануїл» (Ісая 7:14).
Зачаття та народження Ісуса повинно було бути чудесним, щоб підтвердити істинність того, хто претендує на служіння та титул Месії. Св. Матвій наголошує, що Марія була дівою, тобто не мала сексуальних стосунків. Про це він стверджує в Мт. 1:23, де використовує παρθένος, що означає «діва» [3]. «…Народження Христа було виповненням пророцтва про Народження від діви… Мт. 1:25 підкреслює, що Марія залишалась дівою до самого народження Христа.» [4].
Якби Ісус був створений Богом без участі бл. Марії, то це поставило б під сумнів месіанський статус Ісуса. Та навіть більше, це означало б, що Ісус взагалі не є тим, про кого говорять пророки Ізраїлю.
Саме тому ті ліберальні богослови, що не визнають непорочне зачаття, якби були послідовними, мали б відкинути месіанство Ісуса.
Б) Непорочне зачаття і людська природа Ісуса Христа
Окрім месіанства непорочне зачаття прямо пов’язане з людською природою Ісуса Христа, котра також ставилась під сумнів в ранній Церкві, за свідченнями Ерла Кернса, які ми читали вище. Хоча «людська природа Ісуса настільки ж невід’ємна в християнській вірі, наскільки ж Його божественність» [5].
Христос народився від Марії, саме від неї він отримав свою людську природу. Як казав великий богослов Реформації Жан Кальвін: «…Ісус Христос народжений від Марії, Він виник з її насіння» [6]. Дух Святий став своєю силою зійшов в Марію, та здійснив зачаття Христа. Фактично, Дух Божий створив тіло Ісуса Христа. Але є такі єретики, нахабство котрих немає міри [7], котрі стверджують, що Бог входив в статевий контакт з Марією. Але це не вірно. «Нам достатньо стверджувати, що людська природа Христа була створена Святим Духом, а не з’явилась в результаті статевого акту, і тому в суті була благою, як і все, що створено безпосередньо Богом» − стверджує Дональд Маклеод [8].
В) Непорочне зачаття і досконала жертва Ісуса Христа
В словах доктора Маклеода ми можемо побачити дві важливі думки. Перша захована в словах «людська природа була створена Святим Духом», друга знаходиться в твердженні, що тіло Христа є благим, оскільки «створене безпосередньо Богом». Вчення про непорочне зачаття гарантує існування та збереження вчення про святість Ісуса Христа, як людини, що своєю чергою важливо для віри в досконалу жертву Ісуса на голгофському хресті. Якщо Ісус народився в гріховному тілі, то Він не міг стати правдивою жертвою за гріх світу (1 Ів. 2:2; Євр. 2:9). «Народженням від діви відбулось втілення Христа, і це гарантувало безгрішність Божого Сина. Саме з цієї причини народження від діви було таким важливим» − пише Пол Еннс [9]. Він наголошує на тому, що безгрішність Христа на пряму пов’язана з Його народженням. Дані доктор Еннс продовжує: «Непорочне народження Христа є основною (і біблійною) доктриною. Якщо Христос мав бути безгрішним, то Його народження повинно було відбутись саме так» [10]. Чи справедливо вважати, що народження від діви (дівчини, що не мала сексуальних стосунків), стало запорукою того, що Христос народився без гріха? Хіба перворідний гріх передається тільки через чоловіче насіння? Жан Кальвін не погоджується з Еннсом, і каже: «Але ми стверджуємо, що Ісус Хритос не тому абсолютно чистий і вільний від початкової зіпсутості, що народжений матір’ю без участі чоловіка, але тому що Він був освячений Св. Духом, щоб його природа була цілісна та непорочна, як до гріхопадіння Адама» [11].
Дух Святий, як я казав вище, не мав з Марією статевого зв’язку, але створив тіло Христа з неї. Тіло Христа не було створене з «нічого»: «На цей раз Він [Cвятий Дух – Ф. В.] працює з вже присутнім матеріалом (людською природою Марії)» − пише шотландський богослов Синклер Фергюсон [12].
Марія стала не тільки місцем створення тіла Господа, але і її насіння стало матеріалом з якого мав бути чоловік Ісус Христос, щоб виконалось пророцтво сказане Богом змію (Бут.3:15).
Непорочне зачаття − є вченням, що гарантує святість Христа, без якої Він би не міг стати досконалою жертвою за гріх. Тому, якщо ліберальні богослови та християни не вірять в непорочне зачаття, вони у своїй послідовності повинні відмовитись від спасіння.
Висновок
Отож, вчення про непорочне зачаття Христа є важливим для євангельської віри кожного християнина. Ця доктрина є одночасно біблійною та історичною. Без непорочного зачаття Ісус не був би Христом (Месією), без непорочного зачаття Ісус не був би людиною, без непорочного зачаття Христос був би таким же грішником, як і ми. Якщо ми не віримо в те, що Христос отримав людське тіло від Марії під дією Святого Духа, що сформував та освятив його, то віра в спасіння по благодаті залишається просто міфом.
Саме тому, вітаю Вас з Різдвом Христовим, з непорочним народженням Господа і Спасителя Ісуса Христа!
На небі хвала, на землі мир!
Джерела:
[1] Фундамет / Сост. Санников С, В. – 2014. – С. 72
[2] Эрл Кернс, Дорогами христианства – М.: «Протестант», 1992. – С. 106
[3] Греческо-русский словарь Нового Завета: Пер. Краткого греческо-английского словаря Нового Завета Баркли М. Ньюмана / Перевод и редактирование В. Н. Кузнецовой при участии Е. Б. Смагиной и И. С. Козырева. – М: Российское Библейское общество, 2008. – С. 161
[4] Пол Еннс, Підручник з богослов’я / пер. з англ. – 2-е вид. – Львів: Українська баптистська теологічна семінарія, 2017 – С. 188
[5] Уильям М. Грейтхауз, Х. Рей Даннинг, Введение в веслианское богословие. – СПб: изд. «Вера и святость», 2008. – с. 36
[6] Наставления в христианской вере, Книга II, Глава XIII, Параграф 3
[7] Б. Маккивер, Э. Джонсон. Во что верят мормоны? Критический взгляд на учение святых последних дней. СПб: Центр апологетических исследований. 2020. – С. 53-54
[8] Маклеод, Д. Личность Христа / пер. с англ. – Минск : Позитив-центр, 2017. – С. 43
[9] Пол Еннс, Підручник з богослов’я / пер. з англ. – 2-е вид. – Львів: Українська баптистська теологічна семінарія, 2017 – С. 188
[10] Також там, с. 188
[11] Наставления в христианской вере, Книга II, Глава XIII, Параграф 5
[12] Фергюсон, С. Святой Дух / Серия «Контуры христианского богословия» / Пер. с англ. – 2-е изд. испр. – Минск : «Позитив-центр», 2018. –с. 39
