Археологічні знахідки підтверджують імовірне місце першого чуда Ісуса в Кані Галілейській

Нові археологічні дослідження в Ізраїлі додають вагомих доказів на користь того, що саме селище Хірбет Кана, а не традиційне Кфар-Канна, є біблійною Канею, де Ісус звершив Своє перше чудо — перетворення води на вино на весіллі, як про це розповідає Євангеліє від Івана.

Джерело: Evangelical Focus

Археологічні розкопки на місці Хірбет Кана, що за 12 кілометрів на північний захід від Назарету, тривають з 1998 року під керівництвом професора Дугласа Едвардса та доктора Тома МакКаллоу, колишнього професора релігії та історії в Центр-коледжі (Кентуккі, США).

«Це переконливі докази, які підтверджують біблійний опис у Євангелії від Івана», — заявив МакКаллоу в інтерв’ю для Pen News.

Археологи довели, що поселення у Хірбет Кані було єврейським у період між 323 роком до н.е. і 324 роком н.е. — саме час, коли Ісус звершував Своє служіння. Було знайдено численні єврейські елементи, зокрема Бейт-Мідраш (центр для релігійного навчання) та монети часів повстання Маккавеїв.

У той час традиційне місце паломництва — селище Кфар-Канна — не дало жодних археологічних доказів про існування єврейського поселення в I столітті. Це ставить під сумнів його ідентифікацію як біблійної Кани.

Одним із найцікавіших відкриттів на місці стали християнські печери, які використовувалися як місця поклоніння з візантійського до хрестового періоду (V–XII ст.). В одній з них виявили імпровізований вівтар, зроблений з перевернутої кришки саркофага. Над ним — полиця з великою кам’яною посудиною та місцем ще для п’яти таких самих. Це відтворює опис Євангелія, де згадується шість кам’яних посудин, які використовували для ритуального очищення і які Ісус наказав наповнити водою перед тим, як звершити чудо (Івана 2:1–11).

Ці посудини мали об’єм від 70 до 120 літрів кожна — саме така деталь зазначена в біблійному тексті. Крім того, археологи виявили грецькі написи «Киріос Іесоу» («Господь Ісус»), вирізьблені хрести на стінах і залишені паломниками імена.

«Усе це вказує на те, що Хірбет Кана з дуже ранніх часів вважалася Канею з Нового Заповіту», — підсумував МакКаллоу.

Доктор Джеймс Табор, історик, пояснив у коментарі для Newsbomb, що, попри популярність Кфар-Канни серед середньовічних паломників, Хірбет Кана «може мати більш особистий зв’язок із Ісусом». На його думку, це місце було важливим для Ісуса і Його учнів, можливо, навіть слугувало Йому особистим притулком.

Ці археологічні відкриття надають вагому підтримку історичній достовірності Євангелія від Івана і глибше занурюють християнську спільноту у контекст першого чуда Ісуса. Справжність місця має значення не лише для науки, але й для духовного життя віруючих, які прагнуть краще розуміти Євангеліє.

Читайте також:

Please support us Газета Слово про Слово on Patreon!
Exit mobile version