17 липня 2025 року Верховна Рада України відкликала з розгляду законопроєкт №5488, який передбачав посилення відповідальності за дискримінацію за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Документ не дійшов навіть до першого читання і був відкликаний відповідно до регламенту після відставки Кабінету Міністрів під керівництвом Дениса Шмигаля.
Джерело: sheremet.sviatoslav
Ініціатором законопроєкту ще у 2021 році виступило Міністерство внутрішніх справ, очолюване на той час Арсеном Аваковим. Уряд Шмигаля передав документ до парламенту як частину зобов’язань України в межах євроінтеграційного процесу. Законопроєкт передбачав криміналізацію злочинів, вчинених з мотивів “нетерпимості”, включно з упередженим ставленням до сексуальної орієнтації, релігійних переконань, інвалідності чи ВІЛ-статусу.
Окремі положення викликали обурення частини суспільства, зокрема намір прибрати з Кримінального кодексу згадку про образу релігійних почуттів, а також змінити формулювання щодо відповідальності за свідоме зараження ВІЛ. Критики законопроєкту вбачали в ньому ризики для свободи слова, совісті та віросповідання.
Представники громадських організацій, зокрема координатор Національного ЛГБТІ-консорціуму Святослав Шеремет, публічно підтримували ініціативу, заявляючи, що подібні закони діють у більшості країн ЄС і мають на меті захистити права вразливих груп населення. Він також анонсував підготовку нових, більш узгоджених із європейськими стандартами, законодавчих ініціатив.
Попри те, що законопроєкт №5488 відкликано, обговорення в суспільстві триває. Правозахисники закликають до посилення захисту від дискримінації, тоді як опоненти вбачають у таких законодавчих кроках потенційну загрозу для традиційних цінностей, свободи слова та релігійних переконань.
У 2023 році в межах співпраці з Програмою розвитку ООН та Радою Європи була розроблена «Дорожня карта антидискримінаційного законодавства», яка фіксувала низку невідповідностей українського законодавства європейським стандартам, зокрема у сфері розслідувань злочинів на ґрунті ненависті.
У контексті переговорів про вступ до ЄС питання захисту прав меншин, боротьби з мовою ворожнечі та оновлення антидискримінаційної політики залишаються частиною зобов’язань України. Проте, в умовах війни, ці теми поки що не є в центрі політичної уваги.
Читайте також:
