Якби ви запитали мене кілька місяців тому, чи борюся я із заздрістю, я б, мабуть, відповів ні. З того часу моє невігластво було викрито в книзі Гевіна Ортлунда «Смирення: радість самозабуття». Ортлунд відкрив мені очі, щоб я побачив тонкі способи прояву заздрощів, і страждання, що випливають з цього.
У Приповістей 14:30 сказано: «Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей». Людина, чиє серце спокійне щодо своїх обставин і обставин тих, хто її оточує, здатна приймати й давати життя іншим. Тим часом заздрість − гнилизна костей, що несе смерть нам і людям навколо.
Розгляньмо три речі, які робить заздрість, і як з нею боротися.
1. Заздрість протилежна любові
Фома Аквінський визначає заздрість як «сум за чужим добром». Подумайте на мить про те, наскільки злісна заздрість ґрунтується у цьому визначенні. Фактично, так само як гордість є протилежністю смиренності, заздрість можна вважати протилежністю любові. Любов каже: «Я щаслива, коли ти щасливий, і я сумую, коли ти сумуєш». Заздрість каже: «Я щаслива, коли ти сумуєш, і я сумую, коли ти щасливий». Чи може бути щось жахливіше?
Заздрість є братом ненависті. Тоді як жадібність − це надмірна туга за тим, що має хтось інший, заздрість йде далі, бажаючи, щоб інша людина втратила те, що вона має. Скрізь, де існує заздрість, також живе ненависть, а слідом за нею є нещастя.
2. Заздрість − постійний крадій радості
Більшість гріхів мають початкову солодкість, але гіркий присмак. Тим часом заздрість гірка, коли ви заздрите, і гірка згодом − подвійно нещасна. Ортлунд пише:
«Заздрість − один із найжалюгідніших пороків. Більшість інших пороків, як правило, приносять певне задоволення, хоч би короткочасне. Але заздрість − неприємна наскрізь. Це постійний викрадач радості».
Через заздрість Сатана подвоює біль, який він завдає, змушуючи нас платити двічі за наші гріхи. Більшість гріхів подібні до гачків з наживкою − риба може насолоджуватися наживкою, але повинна заплатити своїм життям. Заздрість − не наживлений гачок; це боляче, а потім вбиває нас. У заздрості ми копаємо душевні колії гіркоти. Копання саме по собі є важким, а колії спричиняють смертельні падіння в майбутньому. Заздрість обіцяє радість, але примножує біль.
3. Заздрість будь-який рай перетворює на пекло
Заздрість може забрати будь-який Божий дар і знищити його. Ортлунд зауважує:
«У твоєму житті немає такої радості, яку б не знищила заздрість. Незалежно від того, що у вас є, заздрість може сказати: “Так, у вас може бути X, але у вас немає Y”, “Так, ти міг би потрапити до того коледжу, але не потрапив до цього”, “Так, ви можете добре заробляти, але у вас не вистачає часу, щоб насолоджуватися цим”, “Так, ваша церква може рости, але ви не маєте тих можливостей, які має той-то”. . . . Найбільший прояв заздрості прийшов в Едемському саду. Адам і Єва буквально були в раю, але прийшла заздрість і сказала: «Так, ти можеш бути в раю, але ти не Бог». Немає раю, який заздрість не могла б перетворити на пекло.
Слова Ортлунда підкреслюють різкий контраст між вдячністю та заздрістю. У той час як вдячність говорить: «У мене немає X, але я вдячний, що маю Y», заздрість каже: «У мене є Y, але я відмовляюся бути щасливим, поки не матиму X». Заздрість не просто заважає радості; воно відкидає її. Заздрість і радість не можуть співіснувати.
Як ми можемо побороти заздрість?
Одна з пропозицій Ортлунда щодо боротьби із заздрістю змінила мене: моліться про Боже благословення на тих, кому ви прагнете заздрити.
Прочитавши про практику Ортлунда, я визначив трьох чоловіків, яким я спокусився заздрити у своєму житті. Я взяв на себе зобов’язання молитися за цих чоловіків щоранку − не розпливчастими молитвами, а молитвами про їхнє більше благословення в тих сферах, яким я спокусився заздрити. Після кількох тижнів щоденної молитви я помітив щось прекрасне: не тільки зменшилася спокуса заздрості, але й зросла щира прихильність до цих чоловіків. Чим більше я молився, тим більше я любив цих чоловіків і насправді бажав їхнього більшого благословення. Слава Богу!
Читайте також:
Ще один ефективний інструмент − заохотити людей, яким ми хочемо заздрити. Якщо у вас є спокуса позаздрити чиємусь зовнішньому вигляду, скажіть їй, що вона виглядає прекрасно. Якщо у вас є спокуса позаздрити чиємусь дому, прокоментуйте, як сильно ви любите його помешкання. Ортлунд зазначає, що чим більше ви молитеся про когось і несете йому благословення, «тим більше мацаки заздрості навколо вашого серця слабшають».
Подібно до того, як ми дозволяємо милу проникнути в найглибші печери брудної рани, ми повинні дозволити смиренню проникнути в найглибші печери нашої заздрості. Якщо ми прагнемо смирення, зокрема молячись і підбадьорюючи тих, кому ми хочемо заздрити, ми можемо бути впевнені, що Бог винагородить нас життям, радістю та свободою (Прип. 14:30; 22:4).
Автор: БЛЕЙК ГЛОССОН
