Українські науковці вперше здійснили комплексний аналіз впливу повномасштабної війни на стан атмосферного повітря. Дослідження, проведене фахівцями Національна академія наук України, охоплює період 2019–2024 років і демонструє як миттєві наслідки ракетних ударів, так і довготривалі зміни в атмосфері.
Результати оприлюднено в міжнародному науковому журналі Environmental Science and Pollution Research. Їх пояснення надала НАН 24 лютого.
Перший багаторічний аналіз впливу війни
Дослідницьку групу очолив Михайло Савенець. У роботі використано дані супутникового моніторингу, дистанційного зондування та наземних вимірювань.
Науковці провели багаточасовий аналіз, що дозволив оцінити:
-
короткострокові сплески забруднення після вибухів;
-
сезонні коливання;
-
міжрічні зміни на тлі накопичувального ефекту війни.
У ході дослідження проаналізовано тисячі ракетних і дронових атак. Встановлено, що одразу після ударів концентрація шкідливих речовин у повітрі зростала на 100–400%, а в окремих випадках — більш ніж на 1000%.
Довготривалі зміни: складна картина
Оцінка трирічного періоду засвідчила перерозподіл джерел забруднення та зміну структури викидів. На атмосферу вплинули:
-
руйнування промислових об’єктів;
-
перебої в енергосистемі;
-
масове використання дизельних генераторів;
-
міграція населення;
-
зменшення або зміна транспортної активності.
Серед ключових тенденцій:
-
концентрація зважених частинок (TSP) у великих містах загалом знизилася, але у прифронтових районах зросла на 14%;
-
рівень діоксиду сірки (SO₂) підвищився в регіонах із використанням більш «брудного» палива;
-
показники діоксиду азоту (NO₂) скоротилися на 10–30%, хоча зберігається регіональна нерівномірність;
-
рівень монооксиду вуглецю (CO) здебільшого зменшився, окрім окремих промислових зон.
Парадоксальне зниження забруднення
Супутникові спостереження зафіксували несподівану тенденцію: над більшістю території України відбулося загальне зменшення рівня атмосферного забруднення.
Зокрема, вміст NO₂ у вертикальному стовпі атмосфери скоротився на 10–30% у великих містах і навіть поблизу лінії фронту.
Науковці пояснюють це тим, що зниження промислової та транспортної активності через руйнування інфраструктури переважило додаткові викиди від пожеж, вибухів і бойових дій.
Показовим прикладом стало різке зменшення забруднення повітря в районі Маріуполь після зупинки металургійного комбінату Азовсталь.
Подвійний ефект війни
Автори звіту підкреслюють, що війна має амбівалентний вплив на атмосферу.
З одного боку, скорочення економічної діяльності та мобільності населення призвело до зменшення регулярних антропогенних викидів.
З іншого — артилерійські обстріли, ракетні атаки та масштабні пожежі спричиняють локальні, але дуже інтенсивні сплески забруднення, що створюють додаткові ризики для здоров’я населення.
Таким чином, дослідження вперше системно показало, чим фактично дихають українці в умовах повномасштабної війни та як бойові дії трансформують екологічну ситуацію на національному рівні.
Читайте також:
