Нове нейробіологічне дослідження засвідчило: навіть помірна кількість алкоголю змінює спосіб взаємодії між різними ділянками мозку. Вживання кількох келихів призводить до ізоляції окремих зон, зменшення глобальної комунікації та більш локалізованої обробки інформації.
Алкоголь «роз’єднує» мозок
Дослідження, проведене під керівництвом науковців з Університет Міннесоти, вперше детально проаналізувало вплив алкоголю не лише на окремі зони мозку, а на всю функціональну мережу.
У науковій статті зазначається:
«На рівні мережі алкоголь значно підвищив локальну ефективність і коефіцієнт кластеризації… відповідне зниження глобальної ефективності значно передбачало більше суб’єктивне сп’яніння».
Це означає, що окремі ділянки мозку починають активніше працювати «всередині себе», але при цьому слабше взаємодіють із рештою мозку. Дослідники порівнюють це з транспортом, який рухається лише в межах одного району, замість того щоб циркулювати всім містом.
Як проходив експеримент
У дослідженні взяли участь 107 здорових добровольців віком від 21 до 45 років. Учасники проходили два сеанси:
-
в одному випадку їм давали напій, що підвищував рівень алкоголю в крові до 0,08 г/дл (граничний показник для водіїв у США);
-
в іншому — плацебо.
Через 30 хвилин після вживання учасники проходили МРТ-сканування. Дослідники проаналізували взаємозв’язки між 106 різними ділянками мозку за допомогою математичних моделей.
Чому люди по-різному відчувають сп’яніння
Попри однаковий рівень алкоголю в крові, частина учасників відчувала значно сильніше сп’яніння. Виявилося, що це пов’язано з тим, наскільки сильно «роз’єднувалася» їхня мозкова мережа.
Чим більше знижувалася глобальна зв’язність між ділянками мозку, тим інтенсивнішим було суб’єктивне відчуття сп’яніння.
Пояснення відомих симптомів
Особливо помітні зміни зафіксовано у потиличній частці — зоні, що відповідає за обробку зорової інформації. Зменшення її зв’язності з іншими структурами може пояснювати:
-
помутніння зору;
-
труднощі з координацією;
-
проблеми з рівновагою.
Науковці також вказують, що ізольованість передачі інформації узгоджується з відомим впливом алкоголю на гальмівний контроль, систему винагороди та емоційну оцінку стимулів.
Обмеження дослідження
Водночас автори застерігають:
-
сканування проводилося у стані спокою, без виконання когнітивних завдань;
-
дослідження не охоплювало людей із хронічними розладами, пов’язаними з алкоголем;
-
результати стосуються короткочасного впливу.
На думку дослідників, у людей із залежністю структура мережевих змін може бути ще більш хаотичною — із меншою організацією та більшою випадковістю зв’язків.
Потреба у подальших дослідженнях
Науковці наголошують на необхідності розширення вибірки — зокрема серед старших людей, адже рівень споживання алкоголю в цій віковій групі зростає.
«Необхідні дослідження функціональних нейронних корелятів гострого вживання алкоголю протягом життя… у популяціях із більш інтенсивними моделями споживання та ширшим спектром негативної афективної симптоматики», — підсумовують автори.
Читайте також:
