Станом на червень 2026 року в Україні налічується близько 3,9 мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Більшість із них уже понад два роки не можуть повернутися додому, а 87% сімей змушені економити на базових потребах через фінансові труднощі.
Про це йдеться у новому звіті Міжнародної організації з міграції (МОМ).
Переміщення стає дедалі тривалішим
За даними дослідження, приблизно 12% населення України залишаються внутрішньо переміщеними. Майже сім із десяти переселенців живуть далеко від своїх домівок понад два роки, що свідчить про затяжний характер вимушеного переселення.
Попри відносно стабільну загальну кількість ВПО, люди продовжують залишати небезпечні регіони. Лише протягом січня–червня 2026 року ще близько 132 тисяч українців були змушені покинути свої домівки.
Більшість переселенців вичерпують заощадження
Згідно зі звітом, 87% родин були змушені вдатися хоча б до одного способу економії, щоб впоратися з фінансовими труднощами.
Найпоширеніші вимушені кроки:
- 75% витратили свої заощадження;
- 59% скоротили використання комунальних послуг;
- 53% почали економити на медичній допомозі;
- кожна п’ята сім’я переїхала до житла гіршої якості;
- 17% повідомили про прострочення орендної плати.
Заступник голови Представництва МОМ в Україні Деян Кесеровіч зазначив, що стабільна кількість переселенців не означає покращення умов їхнього життя. За його словами, дедалі більше сімей вичерпують власні ресурси й потребують довготривалої підтримки.
Повернутися додому люди готові лише після завершення війни
Безпека залишається головною умовою для повернення.
Опитування показало, що 82% внутрішньо переміщених українців готові повернутися до своїх домівок лише після припинення бойових дій.
Водночас усе більше людей починають будувати життя в нових громадах. Якщо у березні можливість залишитися на новому місці проживання розглядали 51% переселенців, то у червні цей показник зріс до 58%.
Понад половина переселенців походять з окупованих територій
МОМ повідомляє, що близько 2,15 мільйона людей, або 56% усіх ВПО, виїхали з територій, які повністю або частково перебувають під російською окупацією.
Саме ці люди найчастіше стикаються з тривалим переміщенням, обмеженими можливостями для повернення та складнішою гуманітарною ситуацією.
У МОМ наголошують, що поряд із гуманітарною допомогою необхідні довгострокові рішення — забезпечення житлом, доступом до роботи, медичних послуг, соціального захисту та інших базових сервісів. Лише за таких умов переселенці зможуть самостійно обирати, чи залишатися в новій громаді, переїжджати в інше місце або безпечно повертатися додому після завершення війни.
Звіт підготовлено на основі опитування, проведеного МОМ із 23 квітня по 30 червня 2026 року за підтримки Гуманітарного фонду для України, Європейського Союзу, а також урядів Канади та Швеції.
Читайте також:
