З 1 по 7 лютого 2025 року Україна долучилася до відзначення Всесвітнього тижня міжрелігійної гармонії (World Interfaith Harmony Week) — міжнародної ініціативи, спрямованої на зміцнення діалогу та співпраці між релігійними спільнотами.
В межах цієї події відбулася пресконференція на тему «Нормативно-правове забезпечення капеланської служби та міжконфесійна взаємодія в умовах війни», під час якої обговорили ключові виклики та перспективи розвитку військового капеланства в Україні.
Сучасний стан капеланської служби в Україні
Як зазначив В’ячеслав Горшков, начальник відділу у справах релігії Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), військове капеланство є однією з найбільш систематизованих форм духовного служіння в Україні. Основою для його діяльності є Закон України «Про службу військового капеланства», ухвалений у 2022 році.
“Документ визначає, що духовна опіка у військових підрозділах має враховувати релігійні потреби особового складу. Згідно із законом, 90% капеланських посад розподіляються відповідно до релігійної структури військових, а решта 10% — за рішенням командування. Це забезпечує участь представників різних конфесій у капеланському служінні,” — зазначив Горшков.
Оновлення правил капеланської діяльності
Особливу увагу під час заходу було приділено Положенню про порядок видачі мандата на право здійснення військового капеланства, яке постійно адаптується до потреб військової служби. Зокрема, однією з останніх змін стало збільшення терміну для призначення капелана з трьох до шести місяців.
“Попередньо кандидати мали лише три місяці для оформлення всіх необхідних документів. Однак практика показала, що цей період недостатній через складність процедур перевірки, проходження медичних комісій та погодження в органах військового управління,” — пояснив Горшков.
Кадрові виклики у капеланській службі
Попри вдосконалення нормативної бази, кадрове забезпечення капеланської служби залишається проблемним. Наразі у Збройних силах України заповнено лише близько 36% капеланських посад, хоча закон передбачає, що капеланів має бути не менше 1,5% від загальної кількості військових.
Основними причинами такого стану є високі вимоги до кандидатів, а також те, що до 2021 року капеланська діяльність здійснювалася переважно на волонтерських засадах. Перехід до професійної моделі, що відповідає стандартам НАТО, вимагає від релігійних організацій більше часу для підготовки кваліфікованих фахівців.
“Необхідно створювати спеціалізовані програми підготовки капеланів у закладах вищої освіти, що дозволить забезпечити систематичну підготовку кадрів для цієї важливої сфери,” — підкреслив Горшков.
Капеланство як складова національної безпеки
Капелани виконують важливу роль у підтримці морального духу військовослужбовців, допомагаючи їм долати психологічні труднощі та зберігати духовну стійкість у складних умовах. Їхнє служіння є не лише релігійною місією, а й важливим елементом забезпечення національної безпеки та єдності суспільства.
План заходів у межах тижня міжрелігійної гармонії
- 6 лютого відбудеться експертна дискусія «Духовна підтримка українського воїна», де обговорять питання психологічної та духовної підтримки військових.
- 7 лютого пройде круглий стіл на тему «Міжконфесійна взаємодія в умовах війни: від толерантності до спільних дій», під час якого експерти та представники релігійних спільнот обговорять шляхи посилення міжконфесійної співпраці в умовах війни.
Ці заходи мають на меті посилити міжрелігійний діалог та сприяти розвитку капеланської служби як невід’ємної частини підтримки українських захисників.
Читайте також:
