Повномасштабна війна змінила не лише безпекову ситуацію в Україні, а й здатність підлітків навчатися. Нове дослідження ГО «Навчай для України» засвідчило: психоемоційний стан дітей безпосередньо впливає на їхню концентрацію, мотивацію та результати навчання.
Масштаб дослідження
Опитування охопило понад 3,4 тисячі підлітків із восьми областей України, зокрема прифронтових регіонів. Окрім анкетування, проведено фокус-групи з учнями, батьками, педагогами та шкільними психологами.
Дослідження є частиною програми стійкості 2024–2026 (MYRP), що реалізується за підтримки Міністерства освіти і науки України.
Психоемоційний стан: тривога стає нормою
Результати показали:
-
21% підлітків мають ознаки психологічного неблагополуччя;
-
29% відчувають симптоми тривожності;
-
26% — прояви депресії;
-
17% — підвищений рівень стресу;
-
50% перебувають на середньому рівні воєнного дистресу, ще 25% — на високому.
Найбільше підлітків турбує не власна безпека, а життя близьких та майбутнє України. Дівчата частіше повідомляють про внутрішню напругу й страх за майбутнє, однак страх за родину є однаково високим у всіх.
Психологи фіксують панічні стани, емоційне «замороження», втому від війни, почуття провини за радість чи сміх під час загальнонаціональної трагедії.
Як це впливає на навчання
Тривала напруга позначається на когнітивних процесах:
-
погіршується концентрація уваги;
-
знижується здатність запам’ятовувати матеріал;
-
зростає втомлюваність;
-
посилюється страх помилки.
Навчальне навантаження часто сприймається як надмірне. Емоційне виснаження інколи помилково трактують як лінощі або байдужість.
Додатковим чинником стає вимушене переселення: нова школа, інші вимоги та соціальне середовище ускладнюють адаптацію.
Водночас 46% підлітків зберігають високий рівень мотивації. Для багатьох освіта — це спосіб зберегти контроль над майбутнім.
Хто стає опорою
Підлітки дедалі частіше підтримують одне одного. Горизонтальні зв’язки між ровесниками стають важливим ресурсом стабілізації. Підходи формату «рівний — рівному» демонструють позитивний ефект.
Освітні втрати — це більше, ніж прогалини в знаннях
Дослідження підтверджує: без урахування ментального здоров’я зусилля з надолуження навчального матеріалу будуть недостатніми.
Фахівці наголошують на необхідності:
-
гнучкішого підходу до оцінювання;
-
зменшення формального тиску;
-
інтеграції психологічної підтримки в освітній процес;
-
більшої уваги батьків до емоційного стану дітей.
Підлітки потребують не лише знань, а й відчуття безпеки, довіри та передбачуваності. Саме ці фактори визначають їхню здатність навчатися та планувати майбутнє навіть у час війни.
Читайте також:
