Повномасштабна війна в Україні стала моральним каталізатором, який повертає суспільство до фундаментальних питань віри, сенсу та відповідальності, і дедалі частіше приводить людей до Церкви. Про це заявив голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський під час конференції «Голос УГКЦ у світі» в Чернівцях.
Джерело: ДЕСС
Війна і релігійний вибір людини
Голова Державна служба України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський виступив на дводенній конференції «Голос УГКЦ у світі», яка розпочалася 23 січня у Катехитичному центрі святого апостола Петра в Чернівцях. Захід організували Українська Греко-Католицька Церква, Інститут Архангела Гавриїла та Український католицький університет.
За словами Єленського, війна радикально змінює внутрішні орієнтири людини:
«Війна діє як моральний каталізатор, який оголює людську природу і змушує суспільство повертатися до фундаментальних питань — віри, сенсу, відповідальності».
Соціологія: кожен четвертий став більш релігійним
Порушуючи питання ролі релігії в умовах війни, Єленський звернув увагу на результати соціологічних досліджень. Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, майже кожен четвертий українець став більш релігійним або прийшов до віри після початку повномасштабного вторгнення.
«Близько 26% людей говорять, що стали більш релігійними, і лише 6% — що віра відійшла на другий план. Це не просто цифри — це прямий запит до Церкви, до її голосу», — наголосив він.
Церква і довіра суспільства
За словами Єленського, в умовах війни зникає зона байдужості: люди або віддаляються від віри, або приходять до неї значно глибше. Попри оголення людських слабкостей, війна часто відкриває здатність до самопожертви, гідність і «іскру Божої подоби» в людині.
Сьогодні Церква в Україні залишається серед інституцій з найвищим рівнем довіри, поступаючись лише Збройним силам України. При цьому характер цієї довіри суттєво відрізняється від 1990-х років.
«Тепер це усвідомлена, глибока довіра, народжена з досвіду реальної зустрічі людей із Церквою, зокрема і під час Великої війни», — підкреслив Єленський.
Українці дедалі частіше свідчать про власний досвід допомоги з боку церковних структур, духовенства та волонтерів релігійних громад, і саме цей досвід стає підтвердженням живої присутності Церкви поруч із людиною.
Голос українських Церков у світі
Окрему увагу Єленський приділив міжнародному виміру служіння українських Церков. За його словами, активність українських релігійних спільнот у Європі, Північній Америці та інших регіонах уже дає відчутні результати.
«Українські католики, протестанти, євангельські християни змогли достукатися до своїх одновірців і партнерів у світі. І це викликає граничну нервову реакцію з боку російських пропагандистів і контрольованої Кремлем Російської Церкви», — зауважив він.
Переосмислення ролі релігії у світі
Єленський також нагадав, що упродовж останніх десятиліть наукові уявлення про роль релігії неодноразово змінювалися — від переконання у її зникненні до визнання зростання впливу в глобальній політиці. Проте пандемія COVID-19 та повномасштабна війна Росії проти України зруйнували концепцію неминучого занепаду релігії.
«Що це означає для Церкви? Безперечно — можливості. І водночас — виклик», — підсумував він.
Свобода совісті як принципова відмінність України
На завершення голова ДЕСС наголосив, що навіть в умовах війни свобода совісті в Україні залишається недоторканною.
«Під час війни держава може обмежувати свободу зібрань чи слова, але не свободу совісті. Стаття 35 Конституції України не обмежується», — зазначив Єленський.
За його словами, близько 60% громадян підтверджують, що свобода віросповідання в Україні реально існує і реалізовується на практиці, що є принциповою відмінністю України від держави-агресора.
Читайте також:
