Під час повномасштабної війни більшість витрат українців зосередилася на продуктах, обов’язкових платежах, лікуванні та транспорті. Водночас грошей на відпочинок, великі покупки, інвестиції та формування заощаджень у багатьох домогосподарств майже не залишається.
Джерело: Інститут соціології НАН України
Зміни у споживчій поведінці проаналізувала докторка соціологічних наук Ліна Малиш. Вона зіставила результати досліджень Інституту соціології НАН України, Deloitte Ukraine та Kantar, проведених у 2021–2026 роках.
Ці дані отримано за різними методиками та на різних вибірках, тому їх не варто трактувати як єдиний безперервний статистичний ряд. Зокрема, моніторинг 2021 року охоплював доросле населення України, тоді як у дослідженні 2024 року брали участь дорослі користувачі смартфонів.
84% бюджету припадає на базові потреби
За результатами опитування Deloitte Ukraine, у 2025 році на товари й послуги першої необхідності припадало 84% місячного бюджету респондентів. Йдеться про харчування, обов’язкові платежі, охорону здоров’я та транспорт.
Бажана структура витрат суттєво відрізняється від реальної. Опитані хотіли б спрямовувати на базові потреби 46% доходів, на дозвілля — 19%, ще стільки ж — на заощадження та інвестиції. Фактично ж на відпочинок припадав лише 1% бюджету.
Упродовж року 38% учасників опитування повідомили про збільшення витрат на продукти, а 36% — на медикаменти. Частка харчування у загальній структурі видатків зросла з 34% до 40%.
Опитування Deloitte тривало з 28 листопада до 11 грудня 2025 року. У ньому взяли участь понад тисячу повнолітніх жителів підконтрольної Україні території, які користуються смартфонами.
Найбільше бракує можливостей для відпочинку
Дані Інституту соціології свідчать, що у 2024 році необхідних продуктів вистачало 51,2% опитаних, одягу — 59,1%, меблів — 46,7%.
Водночас частка людей, які не відчували проблем із житлом, скоротилася з 51,9% у 2021 році до 39% у 2024-му. Дослідниця пов’язує цю зміну, зокрема, з руйнуванням житлового фонду внаслідок війни, хоча пряме порівняння потребує врахування відмінностей між вибірками.
Про нестачу можливостей для повноцінного дозвілля заявили 55,3% респондентів. Додаткового заробітку бракувало 51,2%, можливостей підтримувати здоров’я — 47,4%. Особливо різко погіршилася доступність відпустки: якщо у 2021 році її не могли собі дозволити 48,1% опитаних, то у 2024 році — вже 70,9%.
Економія стала звичною моделлю поведінки
Дослідження Kantar за 2025 рік показало, що 74% опитаних відмовилися від покупок, які ще роком раніше були для них звичними. Українці частіше очікують на знижки, користуються акціями, змінюють магазини й торгові марки, намагаючись водночас не втрачати якість товарів.
Для 68% учасників дослідження ощадливість стала проявом відповідального ставлення до грошей.
У 2025–2026 роках від 18,8% до 22,6% респондентів доводилося одночасно скорочувати витрати на продукти, комунальні платежі, недорогу електротехніку, меблі та велику побутову техніку. Водночас 23,8–25,4% опитаних повідомили, що не мають потреби економити на цих категоріях.
Інші домогосподарства заощаджують вибірково, визначаючи власні пріоритети. На думку Ліни Малиш, здатність планувати покупки та пристосовувати споживчі звички є одним із ресурсів стійкості українців під час війни. Водночас висока частка обов’язкових платежів робить сім’ї вразливішими перед раптовими витратами або втратою доходу.
Читайте також:
