Законопроєкт №10288, внесений урядом до Верховної Ради, націлений на захист мови нацменшин та підтримку євроінтеграції. Проте мовний омбудсмен Тарас Кремінь, привернув увагу до протирічності законопроєкту та на можливі негативні наслідки для української мови через окремі положення цього закону.
Джерело: ТСН
Тетяна Шептицька, заступниця директора Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», підкреслила в соцмережі, що законопроєкт, спрямований на захист прав національних меншин, має в собі положення, які впливають на закони про мову, освіту, медіа та видавничу справу. Експерти вважають, що ці зміни можуть обмежити використання української мови та підірвати механізми її захисту, а також створюють можливість для русифікації різних медіаформатів, книговидання та інших сфер після п’ятирічного перехідного періоду.
Згідно з думкою уповноваженого із захисту мови, при прийнятті законопроєкту в нинішньому форматі, будуть змінені вимоги щодо обов’язкової частки книг державною мовою для видавців та поширювачів книг. Це може призвести до помітного зменшення присутності української мови в ефірі телебачення та радіо через зміни у визначенні українськомовних програм та надання певних переваг іншим мовам.
«Крім того, запропоноване відтермінування дії згаданих положень для російської мови на 5 років після скасування воєнного стану не є адекватним запобіжником від зросійщення”, – підкреслив уповноважений.
Також Кремінь зазначив, що зміни, внесені у законопроєкт, впливають на гарантії прав національних меншин на отримання освіти державною мовою, роблячи їх менш ефективними.
Крім того, мовний омбудсмен відзначив неефективність запропонованих змін до медійного законодавства, пояснюючи це наявністю вже прийнятого прогресивного закону, який відповідає стандартам для вступу до європейської спільноти.
Читайте також:
Він закликав Верховну Раду України переглянути та удосконалити надісланий законопроєкт перед його розглядом на першому читанні, а також взяти до уваги рішення Конституційного Суду України, позицію уповноваженого із захисту державної мови, а також позитивний досвід країн Балтії та інші фактори, що стосуються інтеграції до Європейського Союзу.
