Новий спецпредставник Великої Британії з питань свободи віросповідання оголосив перелік із десяти країн, де Лондон прагне домогтися змін. Але у списку відсутні найбільш небезпечні країни для християн за версією Open Doors.
Джерело: Christian Today
Британський уряд оголосив про нову ініціативу із захисту свободи релігії чи переконань (FoRB), спрямовану на десять країн світу. Про це повідомив щойно призначений спецпосланець Великої Британії з питань FoRB — депутат Девід Сміт, християнин, колишній працівник Tearfund та Bible Society.
На брифінгу в Лондоні він зазначив:
“За даними організації Open Doors, 380 мільйонів християн у світі переслідуються через свою віру. Це відбувається на всіх континентах і включає соціальне відчуження, переслідування поліцією, затримання, тортури, знищення храмів та вбивства.”
Свобода віросповідання — основа інших прав
Сміт наголосив, що свобода релігії чи переконань — це не ізольоване право, а основа для інших:
“Якщо у вас немає свободи поклоніння — у вас немає свободи зібрань. Якщо немає свободи вірити — немає свободи совісті. Якщо не можна поділитися вірою — немає свободи слова.”
Він заявив, що відтепер свобода віросповідання стане пріоритетом зовнішньої політики Великої Британії.
10 країн під прицілом — і питання до вибору
Уряд Великої Британії планує зосередити зусилля на таких країнах:
- В’єтнам
- Алжир
- Індія
- Нігерія
- Пакистан
- Китай
- Сирія
- Україна
- Афганістан
- Ірак
За словами Девіда Сміта, ці країни були обрані, оскільки “потреба там найбільша”, є “партнерства” і “можливості для впливу”.
Проте цей список викликав запитання. Лише три з десяти входять до першої десятки рейтингу World Watch List 2025 організації Open Doors, що відображає найгірші країни для християн: Нігерія, Пакистан та Афганістан.
Натомість жодна з перших шести країн списку Open Doors — Північна Корея, Ємен, Судан, Сомалі, Лівія та Еритрея — не потрапила до британського списку.
Сміт визнав це, але пояснив:
“Це перший крок. Ми не відмовляємося від уваги до Еритреї чи Ємену. Я особисто буду порушувати ці питання як публічно, так і в приватних дипломатичних контактах.”
Незрозумілим залишається і включення України до цього списку
У контексті війни виникає логічне питання: чи йдеться про бажання Великої Британії впливати на ситуацію на окупованих Росією територіях, де відомо про системні переслідування протестантів, євангельських віруючих, священників УГКЦ і ПЦУ, або ж британський уряд вбачає проблеми з дотриманням свободи віросповідання на підконтрольній Україні території?
Ще дивнішим виглядає той факт, що у списку відсутня Росія — держава, яка системно і послідовно переслідує християн не лише в окупованому Криму, Донбасі чи на Півдні України, а й на своїй території, особливо євангельських протестантів, харизматичних церков, баптистів і свідків Єгови. Ці переслідування задокументовані не лише правозахисниками, а й у доповідях таких міжнародних організацій, як USCIRF та Forum 18. Ігнорування цього факту підриває довіру до заявлених цілей ініціативи.
Що планує Британія робити?
Серед інструментів впливу — дипломатичні зусилля через ООН, двосторонні відносини, коаліції, робота з громадськими організаціями. Уряд також планує інтегрувати тематику свободи віросповідання у звичайну роботу МЗС.
Інститут посланця з питань FoRB був створений після резонансної доповіді єпископа Труро Філіпа Маунстефена у 2019 році. Тоді було виявлено глибоку необізнаність співробітників МЗС про масштаб переслідувань християн.
Британія робить серйозний крок у напрямку глобального захисту віруючих. Але щоб справді підтримати переслідувану Церкву, політики мають чути голос тих, кого не хочуть чути великі уряди — з Північної Кореї, Ємену, Лівії, Судану. Бо саме там за віру сьогодні платять найвищу ціну.
Читайте також:
