14% українських дітей залишаються в інституційних закладах понад п’ять років, тоді як 57% — від одного до п’яти років. Ці тривалі терміни перебування свідчать про нагальну потребу реформування системи догляду. Про це під час пресбрифінгу в Медіацентрі Україна заявила Ірина Тулякова, голова Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей.
За її словами, лише 29% дітей перебувають у таких закладах менше одного року. Саме ці діти, як правило, швидше повертаються в біологічні сім’ї або отримують шанс на усиновлення.
«Це говорить про те, що ці діти частіше за все або возз’єднуються з сім’ями, або їх усиновлюють. Але 14% перебувають більш як 5 років, хоча цього не повинно бути. І близько 57% — понад рік і до пʼяти років», — зазначила Тулякова.
Серед причин тривалого перебування дітей у системі — серйозні порушення здоров’я, потреба в паліативному догляді або відсутність спеціалізованих прийомних родин. Водночас, як підкреслила Тулякова, є й інші фактори, які не пов’язані з медичними потребами, але затримують дітей у закладах.
«Є причини, за якими дитина так довго знаходиться в інституційній системі. І ці причини бувають різними. Але дуже важливо зрозуміти кожну окрему історію», — додала вона.
Експертка наголосила, що процес трансформації інституційної системи в Україні триває, але якість змін залишається ключовим викликом. За її словами, необхідно враховувати весь шлях кожної дитини — від потрапляння до закладу до повернення в родину чи влаштування в сімейну форму виховання.
«Для нас важливо зрозуміти, яким чином система супроводжує кожну дитину, яким є її шлях та як вона може бути влаштована в безпечне сімейне середовище», — підсумувала Ірина Тулякова.
Вона закликала до усвідомленого й безпечного підходу у реформуванні будинків дитини, з обов’язковим урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини.
Читайте також:
