Масштабне наукове дослідження не виявило доказів того, що активне користування соціальними мережами або онлайн-іграми саме по собі погіршує психічне здоров’я підлітків. Йдеться про симптоми тривоги та депресії, які, за поширеною думкою, нібито посилюються через «екранний час».
Джерело: The Guardian
Що саме досліджували науковці
Команда дослідників з Манчестерський університет протягом трьох навчальних років спостерігала за майже 25 тисячами дітей віком від 11 до 14 років. Вчені аналізували:
-
час, який підлітки проводять у соціальних мережах (TikTok, Instagram, Snapchat та інші);
-
частоту онлайн-ігор у будні дні;
-
самооцінку настрою, рівень тривоги та емоційні труднощі.
Метою було з’ясувати, чи може інтенсивне користування цифровими технологіями передбачати майбутні проблеми з психічним здоров’ям.
Несподіваний висновок
Результати виявилися несподіваними:
жодного статистично значущого зв’язку між зростанням екранного часу та погіршенням психічного стану підлітків виявлено не було.
Зокрема, дослідники встановили, що:
-
збільшення користування соцмережами з 8-го по 10-й клас не впливало негативно на психічне здоров’я наступного року;
-
більше часу за онлайн-іграми також не погіршувало емоційний стан школярів;
-
ані активне спілкування в соцмережах, ані пасивне «гортання стрічки» не були пов’язані з підвищеною тривожністю чи депресією.
Коментарі дослідників
Провідний автор дослідження, доктор Ціці Ченг, зазначив:
«Ми розуміємо занепокоєння батьків, але наші результати не підтверджують думку, що саме час у соцмережах або іграх викликає проблеми з психічним здоров’ям. Реальність значно складніша».
Співавтор дослідження, професор Ніл Хамфрі, додав, що самопочуття підлітків може впливати на їхній вибір онлайн-активностей, але не обов’язково навпаки.
Важливе застереження
Науковці підкреслюють: ці результати не означають, що будь-який онлайн-досвід є безпечним. Образливі повідомлення, онлайн-тиск, кібербулінг чи екстремістський контент можуть завдавати серйозної шкоди.
Однак, за словами авторів, зосередження виключно на кількості годин перед екраном — хибний підхід. Значно важливіше звертати увагу:
- на зміст контенту;
- на коло спілкування дитини;
- на рівень підтримки в родині та реальному житті.
Читайте також:
