Під час інформаційного марафону «5 канал» взяв коротке інтерв’ю у старшого пастора Ірпінської Біблійної Церкви Миколи Романюка. Зокрема, він розповів про служіння церкви в умовах війни й про нашу реакцію на те, що відбувається в Україні.
Джерело: YouTube «5 канал»
5 березня Микола Романюк з церковною командою ще були в Ірпені. Але коли приїхали російські танки, більшість з команди були евакуйовані. Залишилися шість людей, які продовжували служити містянам, направляючи їжу й допомагаючи їм добратися до всесвітньо відомого моста, розповідає пастор.
«На превеликий жаль в Ірпені є декілька тисяч людей, але не всі хочуть вибиратися з міста. Тим, хто залишився, ми передаємо їжу. А тих, хто збирається евакуюватися, вивозять до моста, а далі їх переймають волонтери й доправляють до західної України», – каже він.
Він згадав, що на другий день війни до 300 людей знайшли прихисток в Ірпінській Біблійній Церкві. Тому команда почала організовувати транспорт, щоб людей вивозити. Було вивезено до 3000 ірпінчан допоки працювали гуманітарні коридори через село Стоянка.
«Чимало баптистських й п’ятдесятницьких церков перетворилися на суспільні хаби, де приймали людей, годували, – підкреслив служитель. – Ми перед війною купили генератор, розуміючи, що може не бути світла. І до сьогодні у нас є світло. Ми постачаємо дизель. Люди можуть зарядити телефон і отримати гарячу їжу. Бувало й таке, що на обід приходило 300-400 людей».
На питання чи є церква безпечним місцем в Україні, Микола Романюк сказав, що кожен українець для російських окупантів – це мішень. Зараз немає безпечних місць в країні. Християни моляться за Божий захист.
Також він розповів про зруйнування Ірпінської Біблійної Семінарії.
«Це великий навчальний заклад, який під час війни перетворився на хаб допомоги. Команда кухарів випікала хліб, який постачався сусідам і хлопцям в тероборону. Люди могли ночувати в Семінарії. Так виглядає, що це був свідомий обстріл. Тому що було 30 снарядів, одних з яких привів до загоряння. І приміщення Семінарії майже згоріло. На щастя ніхто не постраждав. Обстріл не привів до раптового руйнування», – розповів пастор.
Також піднялася тема капеланів. За його словами, з 2014 року серед представників Ірпінської Біблійної Церкви є капелани, які співпрацюють з армією. На сьогодні на передовій з їхньої церкви капелана немає. Але є вояки, які в теробороні й ЗСУ. Є один капелан з ІБЦ, який нині організовує допомогу й намагається передати її в Бучу, бо він родом з цього міста.
Важливим питанням було й те, чому люди у 21 столітті стикаються з вселенським злом.
«Злу вже 6000 років за Біблійною історією. Ми як українці після 2-ої світової війни вперше зіштовхнулися з цим. Ймовірно це зло для нас тим жорстокіше, що воно походить від наших кровних братів – східних слов’ян. Таке може бути, по-перше, тому що серце людини зле, по-друге, є народи, які розвиваються в особливих умовах, і по-третє, є великий гріх, який йде від диявола – це гордість. Ми спостерігаємо те, що говорять Путін і російські чиновники. Їхня методика – це брехня. Ми бачимо від наших сусідів сатанинське мислення і діяння. Власне, це демонізація нації. Страшне, що серед них більшість – це християни. Яким чином християнин може демонізуватися? Коли для нього його політичний вождь робиться авторитетом номер один, а не триєдиний Господь Бог. І тому не дарма те, що відбувається з росіянами, порівнюється з тим, що відбувалося з німцями, починаючи з 1933 року. Сформувалася ціла національна ідеологія, яка є динамічною по своїй природі», – наголосив він.
Пастор зазначив, що ми маємо справу не тільки з політиками й армією, але й з людьми, одержимими злою ідеєю, яка йде на винищення.
На завершення інтерв’ю було зазначено, що Ірпінська Біблійна Церква продовжує транслювати богослужіння. Прямий ефір вони ведуть у Рівному, бо близько 100 людей громади ІБЦ осіла у місті. Зокрема, останніх два тижні служитель проповідував уроки російсько-української війни. Микола намагається допомогти собі й своїм людям на основі Біблії сказати, які уроки ми можемо вивчити з того, що відбувається. Це спроба розуму опрацювати страшу дійсність.
«Зараз нам дуже потрібна спільність один з одним, діалог, розмова, молитва. Щоб зберігати, по-перше, людяність, і, по-друге, віру, надію й любов, без яких не вижити, бо нам далі треба відбудовувати країну», – наголосив старший пастор ІБЦ.
Детальніше інтерв’ю можна побачити на YouTube «5 канал»:
