Шукаю Слові слово про земне,
Про гріх, що душу так мені обплутав.
Бо час вогню нікого не мине –
Він близько вже, і подих його чути.
Ледь не за горло кожного бере,
По світу ходить, лихом хороводить…
Ховаюсь я у затінку дерев,
Та тільки жах мене і там знаходить.
Куди втечу, де спокій віднайду?
У Слові слово знов шукаю нині,
Аби мене Святий наповнив Дух,
Бо вже життя моє – на волосині…
Більше віршів Сергія Рачинця:
Сергій Рачинець
Схожі статті
