У межах державного пілотного проєкту з надання невідкладних репарацій особам, які зазнали сексуального насильства з боку російських військових, підтверджено понад тисячу постраждалих. Неочікувано для суспільства, більшість звернень надійшла від чоловіків.
Джерело: Укрінформ
Підсумки пілотного проєкту
Про це повідомила Катерина Левченко, урядова уповноважена з питань гендерної політики, під час відкритого засідання наглядової ради проєкту в Укрінформі.
За її словами, від старту ініціативи наприкінці 2023 року було отримано 1208 заяв від осіб, які заявили про пережите сексуальне насильство, пов’язане з війною. Станом на сьогодні:
-
1080 осіб офіційно ідентифіковані як постраждалі;
-
проведено 76 засідань ідентифікаційного комітету;
-
розгляд усіх поданих заяв завершено.
Хто звертався по допомогу
Представник Глобального фонду тих, хто пережили насильство, Федір Дунебабін уточнив, що:
-
70% звернень подали чоловіки,
-
30% — жінки,
-
також зафіксовані звернення від 28 дітей (7 хлопців і 21 дівчинки).
За джерелами надходження заяв:
-
близько 50% — від партнерських організацій і надавачів послуг;
-
майже 40% — через мережі постраждалих;
-
9% — за сприяння правоохоронних органів.
Законодавчий результат проєкту
Окрім виплат проміжних репарацій, проєкт відіграв важливу роль у формуванні державної політики. Зокрема, було ухвалено Закон №4067 «Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ», який врахував практичний досвід роботи з постраждалими.
Довіра як ключовий результат
Радниця віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Олена Сотник наголосила, що проєкт сприяв формуванню довіри між державними інституціями та постраждалими.
За її словами, статистика звернень — особливо з боку чоловіків — свідчить про те, що люди повірили в безпеку механізмів допомоги й готові говорити про пережите.
Міжнародна підтримка і плани на майбутнє
Реалізація ініціативи стала можливою завдяки міжнародній підтримці — зокрема урядів Бельгії та Франції. Учасники засідання також обговорили плани на 2026 рік і інтеграцію напрацювань пілотного проєкту в постійну державну політику підтримки постраждалих.
Читайте також:
