Згідно з дослідженням, проведеним благодійною організацією «Служба порятунку дітей» у партнерстві з Уповноваженим президента України з прав дитини, за останні рік майже кожна четверта дитина в Україні отримувала в Інтернеті запитання про інтимні частини тіла або прохання надіслати свої оголені фото. Повідомляє bbc.com.
В Україні це перше дослідження такого масштабу. В ньому взяли участь діти віком від 6 до 17 років з усіх регіонів (окрім окупованих областей України).
Дуже важливо навчити дітей розпізнавати небезпечні ситуації та вберегти їх від небажаного контенту.
Бо, за даними дослідження, за останній рік майже чверть дітей в Україні потрапляли принаймні в одну із ситуацій сексуального насильства чи експлуатації в Інтернеті.
Насильники найчастіше запитують про інтимні частини тіла, просять надіслати свої оголені фото чи відео й надсилають дітям порнографічні матеріали. При цьому декого з дітей середнього та старшого шкільного віку просили торкатися свого оголеного тіла на камеру, а дехто з опитаних зустрічався з незнайомцями з Інтернету в реальному житті.
Уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба наводить дані, згідно з якими «злочинцю потрібно лише 18 хвилин, щоби вмовити дитину на інтимне селфі, а 60 % підлітків готові зустрітися з онлайн-другом, яким може виявитися будь-хто».
Налагодження довірливих стосунків з дитиною задля сексуального насильства онлайн чи офлайн називається «грумінг».
Також небезпеку становить і поширена серед підлітків практика обміну інтимними фото в Інтернеті – секстинг, який нерідко призводить до шантажу, вимагання грошей або інших дій сексуального характеру, розміщення фото чи відео на платних сайтах.
За даними «Служби порятунку дітей», понад 80 % дітей починає користуватися Інтернетом у дошкільному і молодшому шкільному віці, і цей вік постійно знижується.
Третина опитаних школярів проводять в Інтернеті 5-7 годин щодня, а 10 % дітей – понад 7 годин. Під час пандемії цей час продовжує збільшуватися.
Хоча більшість соціальних мереж не дозволяє реєструватися в них користувачам молодше 13 років, згідно з дослідженням «Служби підтримки дітей», в Україні майже третина дітей 6-11 років мають акаунти в Instagram та понад 80 % – у YouTube.
Кожна третя дитина має відкритий акаунт і не вміє користуватися захисними функціями соцмереж.
Україна у лютому 2021 року вже криміналізувала домагання дитини в Інтернеті.
Поправка до Закону про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства тепер також передбачає кримінальне покарання не лише за виготовлення, але й за перегляд та поширення дитячої порнографії.
Відомо, що уроки онлайн-безпеки, а також захисту від сексуального насильства в Україні не входять до обов’язкової шкільної програми, тоді як на Заході вони проводяться вже десятиліттями.
Однак в нових програмах міністерства освіти вже прописані навички й компетенції, які повинні отримати діти щодо безпеки в Інтернеті.
З березня минулого року в Україні працює урядова консультативна лінія щодо безпеки дітей в інтернеті за номером 1545*3.
Якщо діти не готові зателефонувати, вони можуть поспілкуватися з чатботом на сайті або телеграм-каналі Stop-sexтинг.
Законодавство України передбачає відповідальність за злочини проти дітей в інтернеті: від штрафів за булінг до ув’язнення від двох років і більше за грумінг, розбещення, шантаж, вимагання інтимних фото тощо.
В основі безпеки дітей найперше лежить побудова довірливих стосунків і залученість батьків у життя своєї дитини.
Ось прості кроки, які радять зробити фахівці.
Маленькі діти й дошкільнята:
- Їм гаджети взагалі не потрібні, вони не повинні користуватися Інтернетом без нагляду дорослих.
Діти молодшого шкільного віку:
- Найбільший ризик для них становить порнографічний контент і сцени насильства (за даними досліджень, діти вперше бачать такий контент у віці 7-11 років, часто несподівано). Тому обов’язковими є програми батьківського контролю.
- Говорити з дітьми про те, що вони можуть натрапити на неприємні, страшні для них речі й пояснювати, що дивитися їх не можна і що діти мають одразу розповісти про це батькам.
- Дітей цікавлять «табуйовані питання», і якщо вони не отримують на них відповідей від найближчих людей, вони шукатимуть їх самі.
- Запитувати, в які онлайн-ігри й з ким грає дитина, адже спілкування з незнайомцями часто починається в особистих кабінетах на ігрових платформах.
- Пояснити, що ні з ким не можна ділитися особистою інформацією про себе та інших (адресою, телефоном, номером школи).
- Якщо є акаунти у соцмережах, потрібно встановити на них налаштування приватності, прибрати автоматичне визначення геолокації.
- З моменту, коли дитина стає власником смартфону, повинна бути чітка угода, скільки й що саме дитина може робити в Інтернеті.
- У родині загалом має бути час, коли діти й дорослі не користуються гаджетами, наприклад, за обідом або перед сном.
Діти середнього і старшого шкільного віку:
- Основні ризики в цьому віці – це булінг, заклики до шкідливих дій (анорексії, самоушкоджень, суїцидів), секстинг та знайомства в Інтернеті.
- Найбільш уразливою категорією є діти 10-13 років. Їхня поведінка в Інтернеті ближча до дітей старшого віку, тоді як емоційні реакції – ще нагадують дітей молодшого віку.
- Розказати про «тест білборда»: перед тим, як викладати щось в Інтернет, уяви, що це висить на великому рекламному щиті біля школи. Якщо думка про це викликає неприємні почуття, ділитися такою інформацією не варто.
- Спитати дітей, якими соцмережами вони користуються і що вони в них роблять. Перевірити разом налаштування приватності профілю, відключити автоматичну геолокацію в усіх додатках на смартфоні дитини.
- Навчити дітей, як поскаржитися на образливий контент або заблокувати людей, з якими їм неприємно спілкуватися.
- Наголошувати на тому, що долучати «в друзі» можна лише тих, кого дитина знає у реальному житті.
- Важливо також задовольняти потреби дітей у позитивних емоціях через спільні розваги та спілкування, щоби вони не шукали задоволень онлайн.
Детальнішу інформацію можна прочитати на сайті bbc.com.
Нагадаємо, що Міністерство освіти і науки України рекомендує закладам освіти проводити додаткові профілактичні заходи щодо безпеки дітей в Інтернеті. А батькам важливо підтримувати дітей у здобуванні знань у цифровому просторі.
Читайте також:
МОН зауважило, що не всі діти в Україні розуміють важливість володіння знаннями щодо ризиків в Інтернеті та навичками безпечної поведінки в цифровому просторі. Через це зростають випадки небезпечної поведінки дітей під впливом соціальних мереж. Це загрожує життю та здоров’ю дітей.
Тому Міністерство освіти і науки розробило рекомендації для вчителів, керівників закладів освіти, батьків та їхніх дітей, які включають проведення додаткових профілактичних заходів закладами освіти серед дітей та інформування батьків. Найбільшої уваги щодо профілактики потребують підлітки у віці 12-17 років.
