Наприкінці серпня у Києві відбувся Національний молитовний сніданок, який зібрав понад 1200 гостей із 55 країн світу. Серед учасників були генерал Кіт Келлог, спеціальний представник США щодо України, пастор Марк Бернс, генеральний секретар Всесвітнього баптистського альянсу Елайджа Браун, виконавчий директор організації Samaritan’s Purse Едвард Грем та голова Національної політичної ради США Боб Мак’юен.
Джерело: National Review
Особливе враження на присутніх справив виступ п’ятидесятника Максима Кулика, чия сім’я загинула від російського ракетного удару по Кривому Рогу. Його свідчення розчулило багатьох до сліз.
Напередодні події відбувся масштабний обмін полоненими, під час якого з російської неволі було повернуто двох священників Української греко-католицької церкви — о. Богдана Гелету та о. Івана Левицького. Вони провели майже два роки в катівнях, зазнали побиттів, катувань і навіть фальшивих розстрілів лише через те, що залишалися греко-католиками.
Системні переслідування християн
Цей випадок не є поодиноким. За даними українських та міжнародних організацій, від початку повномасштабної війни Росія зруйнувала щонайменше 652 церкви в Україні та вбила 67 священнослужителів. Ще з 2014 року на окупованих територіях почалися катування, викрадення й убивства священників.
У Слов’янську 8 червня 2014 року бойовики розстріляли чотирьох служителів протестантської церкви «Преображення Господнє». Пастора Олександра Хомченка катували на дибі, після чого він помер.
У 2023 році в окупованому Мелітополі росіяни закрили всі церкви, окрім підпорядкованих Московському патріархату. Найбільший протестантський храм міста перетворили на штаб ПВК «Вагнер».
У Бучі пастор Сергій Анохін із баптистської церкви «Віфанія» врятував сотні людей у підвалі храму. Російські солдати, вдершись у церкву, сплутали його громаду з парафіянами Московського патріархату, і лише це врятувало їх від смерті.
У лютому 2024 року в Каланчаку Херсонської області окупанти закатували до смерті священника Степана Подольчака за те, що він служив українською мовою й відмовився перейти до Московського патріархату.
Найбільше страждають протестанти — баптисти, п’ятидесятники, адвентисти, а також Свідки Єгови, яких у Росії повністю заборонено.
Україна — країна свободи віросповідання
На відміну від Росії, в Україні збережено повну свободу віросповідання. Тут діють тисячі релігійних організацій, зокрема найбільший у Європі союз Євангельських християн-баптистів. Україну часто називають «Біблійним поясом Європи».
За останніми соцопитуваннями, кількість віруючих зросла до 70,5% населення від початку повномасштабної війни — один із найвищих показників у Європі.
Водночас держава вимагає від Української православної церкви Московського патріархату лише одного — розірвати юридичні зв’язки з Москвою. Адже саме РПЦ «благословляє» війну, катування і вбивства українців.
У березні 2024 року Всесвітня російська народна рада офіційно назвала війну Росії проти України та Заходу «священною» і закликала до «знищення ворогів». Патріарх Кирил навіть дякував Богові за створення нових ракет.
Росія використовує релігію як інструмент політичного впливу, виправдовуючи агресію й убивства. Для України ж свобода віросповідання є цінністю, за яку ми боремося.
Читайте також:
