Урядове дослідження в Сінгапурі виявило зв’язок між інтенсивним використанням екранів у дітей до двох років і підвищеним рівнем тривожності та уповільненим прийняттям рішень у підлітковому віці. Науковці застерігають: цифрове навантаження в перші роки життя може мати довготривалі наслідки для розвитку мозку.
Дослідження провела команда Агентства з науки, технологій і досліджень Сінгапуру (A*STAR) спільно з Національним університетом Сінгапуру. Його результати опубліковані у відкритому доступі в журналі The Lancet eBioMedicine. У межах проєкту вчені протягом понад десяти років спостерігали за 168 дітьми та тричі проводили нейровізуалізацію.
Науковці встановили, що значний екранний час у немовлят пов’язаний із так званим «прискореним дозріванням» нейронних мереж, відповідальних за зорове сприйняття та когнітивний контроль. Ймовірною причиною названо інтенсивну сенсорну стимуляцію, яку забезпечують екрани.
Водночас екранний час у віці трьох–чотирьох років не демонстрував аналогічних ефектів. Проте діти, у яких виявили змінені нейронні мережі, у середньому повільніше ухвалювали рішення у віці 8,5 року та мали вищі показники тривожності у 13 років.
«Ці результати свідчать, що екранний вплив у немовлячому віці може виходити далеко за межі раннього дитинства, формуючи розвиток мозку та поведінкові реакції через багато років», — зазначили в A*STAR у супровідному повідомленні.
Раніше, у 2024 році, ця ж команда дослідників повідомляла, що негативні наслідки пасивного екранного часу можна частково пом’якшити: регулярне читання дітям та активна особиста взаємодія з боку батьків сприяють здоровішому розвитку мозку.
Дослідження оприлюднене на тлі глобальної дискусії щодо впливу цифрових технологій на дітей. У відповідь на зростання екранної залежності серед школярів Міністерство освіти Сінгапуру нещодавно оголосило про обмеження використання смартфонів і смартгодинників у середніх школах з січня наступного року.
Читайте також:
