Завдяки спротиву суспільства та релігійної спільноти, законопроект №2285-д про легалізацію грального бізнесу не набрав необхідної кількості голосів у Верховній Раді 19 грудня 2019 року. Так, за №2285-д проголосували лише 213 депутатів з необхідних 226. Однак парламентарі проголосували за відправлення законопроекту на повторне перше читання з метою доопрацювання.
Законопроект №2285-д – новий проект закону про легалізацію грального бізнесу, автором якого є Дубінський Олександр Анатолійович, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат партії “Слуга Народу”. Даний законопроект був розроблений з ціллю об’єднати урядовий проект №2285 та сім альтернативних №2285-1, №2285-2, №2285-3, №2285-4, №2285-5, №2286-6, №2285-7.
- Рада планує розглянути законопроєкт про гральний бізнес 17 грудня
- До Парламенту внесли скандальний законопроект про гральний бізнес
Зазначений проект закону ще більше розширює можливості грального бізнесу, максимально сприяє легалізації всіх видів грального бізнесу та створює умови, щоб люди мали широкі можливості грати в азартні ігри та робити ставки в букмекерських конторах, як у реальних гральних залах, так і віртуально через інтернет та смартфон. Окрім цього, відкриваються “шлюзи” для тотальної реклами грального бізнесу на телебаченні та у всіх видах засобів масової інформації, рекламних площинах, в інтернеті.
Основні норми законопроекту
1) Проект закону пропонує легалізувати максимально широкий спектр видів азартних ігор. Грати можна буде у все: рулетку, карти, кості, покер, лотереї, гральні автомати та ін. як в ігрових залах, так і в онлайн-режимі. Також узаконюється букмекерська діяльність.
2) У законопроекті 2285-д відсутня загальна кількість встановлення букмекерських пунктів на території України, що дозволить встановлення безмежної кількості букмекерських пунктів. В той час для столиці пропонують преференцію: встановити 15000 гральних автоматів. Загалом по Україні кількість гральних автоматів буде 40000 штук (в розрахунку 1 шт. на 1000 осіб, хоча в Києві ця цифра буде 5-6 шт. на 1000 осіб, якщо дивитися на офіційну кількість населення).
3) Законопроект 2285-д збільшує обсяг видачі ліцензій на гральні автомати, так як відсутня загальна кількість ліцензій, тобто буде розраховуватися виходячи із наступного співвідношення:
окрема область — 60% ліцензій;
обласний центр — 40% ліцензій;
для Київської, Одеської та Харківської областей — 40% ліцензій;
для міст Києва, Одеси та Харкова — 60% ліцензій.
Проте, в інших законопроектах 2285 та 2285 1-7 встановлена загальна кількість 160 ліцензій на територію України.
4) Казино пропонують створювати не лише в п’ятизіркових готелях Києва та iнших населених пунктів, але в Києві та інших містах можна буде офіційно відкривати гральні зали, в яких має бути не менше 50 гральних автоматів та інші види ігор (так вимагає закон, адже турбується, щоб населення було достатньо забезпечене можливістю грати).
5) Нечітко виписані відповідальність та механізм притягнення за проведення незаконних азартних ігор.
За незаконне провадження діяльності азартних ігор передбачається кримінальна відповідальність від 6 до 8 років з конфіскацією грального обладнання та приміщень та за повторні дії від 8 до 12 років з конфіскацією грального обладнання та приміщень.
Однак, як зазначає Головне науково-експертне управління Верховної Ради України, дана норма навряд чи буде працювати, адже обладнання можна буде конфіскувати лише після рішення суду.
6) Неповнолітні можуть грати онлайн в азартні ігри.
Згідно з Проектом Закону, “ідентифікація (верифікація) віку гравця через мережу Інтернет встановлюється організатором азартних ігор до моменту здійснення першої виплати гравцю”.
Тобто цією нормою законодавець надає особі будь-якого віку доступ до азартних ігор через мережу Інтернет, не встановлюючи ідентифікацію особи до початку гри в Інтернеті. Таким чином, неповнолітній може грати в онлайн-казино, програвати кошти, а лише коли прийде час виплати виграшу, йому можуть провести ідентифікацію віку… і відмовитися виплачувати виграш, тому що гравець неповнолітній.
7) Казино не несуть відповідальність за перевірку документів гравця.
Відповідно до закону, “гравець несе відповідальність за достовірність наданих документів та інформації відповідно до чинного законодавства України”. Тобто неповнолітній може надати підроблений документ, що посвідчує особу, чи документ іншої особи організатору ігор, і той може допустити його до гри, тому що не несе відповідальності за перевірку документів.
8) Правила проведення кожної азартної гри в казино розробляється організатором казино!
Законодавцем надано всі переваги організатору казино розробляти правила гри на власну користь. Тобто не випадково будуть виникати прецеденти з шахраюванням в грі та при виплаті виграшу гравцю.
9) Законопроект дозволяє рекламу азартних ігор максимально широкого спектру відповідно до вимог закону «Про рекламу».
Тобто реклама грального бізнесу та букмекерських контор тепер буде не лише в інтернет-мережі (де вона нині нав’язливо та нелегально рекламується), а й з’явиться на телебаченні, білбордах та в інших засобах масової інформації з мінімальними обмеженнями.
Є лише одне обмеження – забороняється засобами зовнішньої реклами з 7 до 21 години та реклама на транспорті.
8) Боротьба з лудоманією (ігроманією) планується в основному у вигляді розміщення інформаційних матеріалів у ігрових залах.
Окрім цього, можна боротися наступним чином:
а) Фізична особа може самостійно обмежити себе в участі в азартних іграх на термін від шести місяців до трьох років шляхом особистої подачі організатору азартних ігор або Уповноваженому органу письмової заяви (заява про самообмеження) з одночасним пред’явленням документа, що посвідчує його особу. Однак процедура погодження заяви така бюрократизована, що якщо людина зробила щось не по формі, то заяву можуть не прийняти!
б) У випадку, якщо гравець шляхом участі в азартних іграх завдає шкоду самому собі і (або) своїй сім’ї шляхом приведення до тяжкого матеріального положення, такий гравець може бути обмежений у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх на строк від шести місяців до трьох років за рішенням суду.
в) Позов про обмеження у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх може бути подано родичами першого ступеня споріднення. Рішення суду про обмеження у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх передається до Уповноваженого органу з метою внесення до реєстру самообмежених осіб.
Хто знайомий з практикою судів, особливо у великих містах, знає, що вони завантажені безліччю справ, і тому рішення про обмеження у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх можуть прийматися роками, а весь цей час залежний може вільно грати.
Законопроект №2285-д підійняв цілу хвилю обурення серед громадян, релігійної спільноти, відомих людей та навіть серед парламентарів думки розділилися.
Зокрема, перед голосуванням виступила депутатка Верховної Ради Ольга Бєлькова і розповіла про свого сина, який страждає ігроманією:
“Мене звати Ольга і в моїй сім’ї є людина, яка залежна від азартних ігор. Те що для вас називається сухо – лудоманією, для мене – кошмаром і драмою останніх 8 років… Які саме доходи хоче оподаткувати Міністерство фінансів у цій моїй ситуації? Ви говорите про чотири мільярди гривень. А скільки мають програти українці, щоб компанія заплатила 4 мільярди? Будьте чесними і скажіть самі собі, що це 40 мільярдів гривень, які ви повинні програти!… Таких як мій син сьогодні в Європі 1-6% і є пряма кореляція між легалізацією і сплеском залежних… Якщо ви мені скажете, що це все одно є, то вбивства теж є, але ви не видаєте ліцензії.”
Слід зазначити, що церкви та релігійні організації виступають проти легалізації грального бізнесу в Україні. На думку релігійної спільноти, влада має дослухатися до позиції церков, причому різних конфесій.
За даними опитування соціологічної групи “Рейтинг” лише 11% опитаних вважають, що гральний бізнес потрібно легалізувати в Україні без жодних обмежень та майже 60% людей не підтримують легалізацію за жодних умов.
На своїй сторінці Facebook консультант Комітету Верховної Ради України з прав людини, молодіжний посол UNICEF Ukraine в Україні Тарас Тополя зазначив, що ігнорування у законопроекті про легалізацію грального бізнесу питання захисту від лудоманії може звести нанівець усі потенційні переваги процесу легалізації.
На його думку, у документі обов’язково мають бути відображені наступні питання:
1. В майбутньому законі першочергово має бути прописаний механізм жорсткого фінмоніторингу, контролю за процесом видачі ліцензій. Одразу, а не через два-три роки!
2. Держава має створити обов’язкові державні реєстри, в яких буде зазначатись вся інформація, починаючи від ідентифікації гравця, суми ставок, кількості гральних автоматів, кредитних зобов’язаннях і т.д.
3. Мають бути встановлені чіткі обмеження щодо розташування казино та гральних автоматів. Найкраще – окремі гральні зони в окремих готелях, курортних місцях, за межами населених пунктів.
4. Обговорення фінальної версії закону необхідно винести за межі Парламенту. Долучити до розробки відповідного законопроекту громадськість, в тому числі юристів сімейного права.
5. Зобов‘язати компанії вказувати кінцевих бенефіціарів бізнесу. Шляхом публічної дискусії прийти до рішення чи можуть бути кінцевими бенефіціарами громадяни і компанії Російської Федерації.
На жаль, ми бачимо, що нова версія закону про гральний бізнес є лише бізнес-проектом, який може зруйнувати через ігроманію тисячі і тисячі українських сімей.
Джерело: Собор
[sc name=”futerblock” ]
