ПТСР юного віку: експерти повідомляють, що мільйони українських дітей потребують психологічної допомоги на четвертому році війни

В Україні стрімко зростає кількість дітей із травматичними розладами: за оцінками фахівців Gen.Ukrainian, близько 4 мільйонів неповнолітніх потребують психологічної підтримки, а 80% із них перебувають у групі ризику розвитку посттравматичного стресового розладу.

Джерело: NV


Масштаб проблеми: війна забрала у дітей відчуття безпеки

Експерти констатують різке «омолодження» депресій, апатії та поведінкових розладів. Те, що раніше вважалося характерним лише для підлітків, — наприклад самоушкодження — сьогодні фіксується вже у дітей віком від 9 років.

Психологиня Наталія Мрака зазначає, що через постійний стрес діти втрачають інтерес до звичних занять, у них погіршується концентрація та пам’ять. Це впливає на навчання, розвиток та соціальну адаптацію. «І це характерно для всіх дітей зараз», — підкреслює вона.

Оксана Лебедєва, засновниця Gen.Ukrainian, наголошує: емоційні зриви, депресивні стани та самоушкодження стають дедалі поширенішими, а вікові межі ризику невпинно зміщуються вниз.

Педіатр Наталія Мороз, яка працює з дітьми організації, додає, що сьогодні у дітей з’являються симптоми, які майже не зустрічались у довоєнній педіатрії: «головний біль, біль у животі, а подекуди навіть біль у серці». Усе це, пояснює вона, є частиною комплексної реакції на пережиту травму.


Окрема категорія ризику — діти з окупованих або зруйнованих районів

Gen.Ukrainian разом із Київською школою економіки раніше дослідили психоемоційний стан дітей від 6 до 17 років, які пережили окупацію, вимушене переміщення, втрату дому чи тривале перебування під обстрілами. Результати засвідчили високий рівень емоційного виснаження, тривоги та постійної загрози.

Українські діти сьогодні проходять через досвід, який не притаманний дитячому віку. Фахівці наголошують: підтримка сімей, школи, церкви й держави має бути системною та тривалою, щоб запобігти довготривалим наслідкам воєнної травми в майбутньому поколінні.

Читайте також:

Please support us Газета Слово про Слово on Patreon!
Exit mobile version