Професорка проаналізувала, як насправді міг виглядати Ісус Христос

Образ Ісуса Христа у західному художньому мистецтві використовували частіше за всіх інших. За традицією, це чоловік із довгим волоссям і бородою, одягнений у довгу (як правило, білу) туніку з довгими рукавами та накидкою (частіше синьою).

А чи так він виглядав насправді?

Скоріше за все ні.

Цей образ походить із візантійської доби, починаючи з IV століття. Головний наголос у цьому образі зроблено на символізмі постаті Христа, а не на історичну точність.

Прообразом стало зображення імператора на троні. Його зразок можна побачити на мозаїці вівтаря у церкві Санта-Пуденціана в Римі.

Спочатку німб був ознакою бога світла Аполлона, але потім почав з’являтися й на зображеннях Христа для підкреслення його божественної натури

Христос одягнений у золоту туніку. Це образ небесного правителя світу. Він нагадує відому статую довговолосого бородатого Зевса, який сидить на троні.

Пам’ятник був таким відомим в античному світі, що римський імператор Август наказав зробити такий пам’ятник і собі, виконаний у такому ж стилі (тільки без довгого волосся й бороди).

Візантійські митці, перед якими постало завдання показати Христа царем усього сущого, вирішили створити Його в образі молодого Зевса. І згодом таке зображення Боголюдини стало нормою. У наші дні до цього образу також додалося дещо від гіпі.

Утім, як же насправді виглядав Христос?

Розглянемо його зовнішність від голови до п’ят.

1. Волосся і борода

Коли перші християни не намагалися зобразити Христа небесним правителем, Він поставав звичайною людиною: без бороди та з коротким волоссям.

Найраніші зображення Христа, які дійшли до нас, можна побачити на стінах синагоги III століття в місті Дура-Европос

Можливо, в Ісуса й була борода, як це було властиво мандрівним мудрецям, але лише з тієї причини, що вони не відвідували цирульника.

Неголеність і борода були в цілому притаманні філософам і відрізняли їх від усіх інших. Давньогрецький філософ-стоїк Епіктет вважав це «природним».

Загалом у греко-римському світі I століття вважалося обов’язковим, щоб чоловік був гладко поголений і коротко стрижений. Довге розкішне волосся і борода були долею богів. Стриглися навіть деякі філософи.

У стародавні часи борода не була розпізнавальною рисою євреїв. До того ж коли євреїв переслідували, найбільшою проблемою для їхніх гнобителів було відрізнити їх від усіх інших (про це йдеться у книзі Макавеїв).

Проте на монетах, випущених Римом після взяття Єрусалиму у 70 році, можна побачити полонених євреїв із бородами.

Тому, можливо, в Ісуса за традицією філософів була коротка борідка, як у чоловіків з римських монет, але, швидше за все, у Нього було коротке волосся.

Якби він мав волосся трохи довше за загальноприйняту зачіску, на це б звернули увагу і мали б зберегтися відомості про це.

Євреїв із нестриженими бородами й довгим волоссям вважали назореями, тобто тими, хто прийняв обітницю. Тобто на якийсь час вони присвячували себе Богові, зобов’язавшись не пити вино і не стригти волосся.

В кінці своєї обітниці на спеціальній церемонії вони голили голову в єрусалимському храмі (про це можна прочитати в книзі Дії Апостолів 21:24).

Важливий факт, що Христос не приймав обітницю Назорея, тому що в Біблії вказується, що Він пив вино. Його навіть звинувачували у тому, що він п’є його занадто багато.

Якби Він мав довге волосся та визначні риси назорея, на невідповідність його вигляду і стилю поведінки обов’язково звернули б увагу. Пити вино назорею було взагалі заборонено.

Читайте також:

2. Одяг

За часів Христа заможні люди носили довгий одяг в особливих випадках, щоб показати свій високий статус. В одній зі своїх промов Христос каже: «Стережіться тих книжників, що люблять ходити у довгих одежах і приймати привітання на ринках, які посідають найважливіші місця в синагогах і почесні місця на банкетах» (Євангеліє від Марка 12:38-39).

Слова Христа вважають найбільш історично точними частинами Євангелія, тому ми можемо припустити, що сам Він довгий одяг не носив.

У ті часи чоловік зазвичай носив туніку до колін – хітон, а жінка – туніку до щиколоток. Якщо в цьому порядку щось змінювалося, виникав скандал.

В апокрифічних Діяннях Павла і Фекли, які відносять до II століття, йдеться про те, який шок спричинив випадок, коли жінка одягнула чоловічу туніку.

Найчастіше туніки були зшиті з одного шматка тканини. Також ми знаємо, що поверх туніки носили накидку. Відомо, що саме цієї частини одягу торкнулася жінка, яка хотіла отримати зцілення (Євангеліє від Марка 5:27).

Накидку носили по-різному. Іноді вона повністю закривала туніку. (Деякі філософи вважали за краще носити лише накидку без туніки, залишаючи відкритою праву верхню частину тулуба).

Плащ гіматіон був схожий на римську тогу, але тогу виробляли з круглого шматка тканини, який згинали навпіл, тоді як гіматіон – із квадратного

Визначити статус і багатство чоловіка можна було за розміром, якістю та кольором накидки. Пурпурний і деякі відтінки синього говорили про розкіш і пошану власника. Це були царські кольори, тому що фарба для них була неймовірно дорогою.

Проте кольори могли вказувати й на дещо інше. Історик Йосип Флавій описує течію зелотів, які бажали звільнити Юдею від римлян, – групу вбивць-трансвеститів, які вдягали пофарбовані накидки, натякаючи, що це предмет жіночого одягу.

З цього можна зробити висновок, що чоловіки, не наділені високим статусом, повинні були носити одяг із нефарбованої тканини.

Втім, Христос не носив і білий одяг. Адже для його виробництва було потрібно відбілювання або додавання крейди. В Юдеї такий одяг асоціювали з есеями, які чітко слідували єврейським законам.

Різницю між одягом Христа і яскравим білим вбранням описано у дев’ятому розділі Євангелія від Марка, коли три апостоли піднялися на гору з Ісусом, одяг якого почав випромінювати яскраве світло.

Перед перетворенням одяг Христа постає звичайним, зробленим із нефарбованої вовни.

Про одяг Христа також можна дізнатися в описі його страти, коли римські солдати почали ділити Його одяг, розірвавши його на чотири частини. Одним з елементів його вбрання, ймовірно, була Таліта – прямокутне покривало для молитви.

3. Взуття

На ногах Христос безумовно носив сандалі. Їх носили всі. У печерах, розташованих неподалік від Мертвого моря і Масади, археологи виявили сандалі доби життя Христа.

Тому ми маємо досить точно уявлення про них. Вони були простими, підошви зроблені з товстих шматків шкіри. Верх сандалій робили зі шкіряних смуг.

4. Риси обличчя

Якими ж були риси обличчя Христа? Вони були єврейськими. Цілком очевидно, що Христос був євреєм (або юдеєм). Про це можна прочитати зокрема в посланнях апостола Павла. А як виглядали євреї того часу?

В Євангелії від Луки написано, що на початок свого служіння Христу було 30 років.

У 2001 році судовий антрополог Річард Нів створив модель мешканця Галілеї для документального фільму BBC «Син Божий». Він взяв за основу череп невідомого чоловіка, виявлений у тому регіоні.

Дослідник не стверджував, що це дійсно обличчя Месії. Це був лише спосіб побачити Христа звичайною людиною свого часу, тому що в Його описі нічого не говориться про те, що Він мав якусь виняткову зовнішність.

Багато християн переконані, що погребальна плащаниця, яка зберігається в італійському Турині, відбиває справжній лик Ісуса

Уявити обличчя Ісуса можна за допомогою моделей на основі скелетів людей тієї епохи.

На мій погляд, найкраще уявлення про його зовнішність дає зображення Мойсея на стіні синагоги III століття в місті Дура-Европос. Саме так юдейського філософа бачили в греко-римському світі.

Навряд чи у Христа були блакитні очі, як зображували деякі художники

Мойсей на стіні синагоги зображений у нефарбованому одязі з накидкою Таліта.

Вочевидь цей образ дає точніше уявлення про справжнього Христа, ніж Його пізніша візантійська адаптація, яка стала загальноприйнятим стандартом.

Автор: Джоан Тейлор – професорка історії християнства та юдаїзму у Королівському коледжі Лондона, а також авторка книги «Есени, сувої та Мертве море».

Джерело: BBC NEWS Україна.

Please support us Газета Слово про Слово on Patreon!
Exit mobile version