Учень попросив вчителя:
– Ти такий мудрий. Ти завжди в гарному настрої, ніколи не злишся. Допоможи й мені бути таким.
Учитель погодився і попросив учня принести картоплю і пакет.
– Якщо ти на кого-небудь розлютився і затаїв образу, – сказав учитель, – то візьми картоплю. Напиши на ній ім’я людини, з якою стався конфлікт, і поклади цю картоплю в пакет.
– І це все? – здивовано запитав учень.
– Ні, – відповів учитель. – Ти повинен завжди цей пакет носити з собою. І кожен раз, коли на кого-небудь образишся, додавати в нього картоплю.
Учень погодився. Пройшов якийсь час. Пакет учня поповнився картоплинами й став досить важким. Його дуже незручно було завжди носити з собою. До того ж ту картопля, що він поклав на самому початку, стала псуватися. Вона покрилася слизьким гидким нальотом, деяка проросла, деяка зацвіла і стала видавати різкий неприємний запах.
Учень прийшов до вчителя і сказав:
– Це вже неможливо носити з собою. По-перше, пакет занадто важкий, а по-друге, картопля зіпсувалася. Запропонуй щось інше.
Читайте також:
Але вчитель відповів:
– Те ж саме відбувається і з тобою. Просто ти це відразу не помічаєш. Вчинки перетворюються у звички, звички – в характер, який народжує смердючі пороки. Я дав тобі можливість поспостерігати цей процес зы сторони. Кожен раз, коли ти вирішиш образитися або, навпаки, образити когось, подумай, чи потрібен тобі цей вантаж.
