Повернення викрадених Росією українських дітей має супроводжуватися тривалою психологічною, соціальною та сімейною підтримкою. Про це йшлося під час зустрічі міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Дениса Улютіна з президентом американської Ради сімейних досліджень (Family Research Council) Тоні Перкінсом та представниками організації.
Джерело: Мінсоцполітики
Сторони розглянули можливості поглиблення українсько-американської співпраці у сфері захисту дітей і родин. Окрім повернення депортованих дітей, обговорювали демографічну ситуацію в Україні, допомогу сім’ям під час війни та залучення церков, благодійних організацій і громадянського суспільства до відновлення громад.
Повернення дитини — лише початок процесу
Одним із головних питань зустрічі стала доля українських дітей, яких Росія незаконно депортувала або примусово перемістила.
Денис Улютін звернув увагу на те, що після повернення додому такі діти потребують значно більшого, ніж фізичне переміщення на підконтрольну Україні територію. Необхідно допомогти їм подолати наслідки перебування під російським впливом та повернутися до нормального життя.
За словами міністра, Росія намагається не тільки ізолювати дітей від їхніх сімей та Батьківщини, але й впливати на їхню самоідентичність. Йдеться про так зване «перевиховання», відрив від української культури, рідних і релігійного середовища. В окремих випадках дітей також залучають до військової підготовки.
«Коли дитина повертається додому, наша робота не закінчується – нам потрібно забезпечити їй сімейне середовище, психологічну та соціальну підтримку, допомогти відновити довіру, відчуття безпеки та зв’язок зі своєю ідентичністю», — наголосив Улютін.
Україна разом із міжнародними партнерами прагне сформувати цілісну систему роботи з такими дітьми. Вона має охоплювати пошук та ідентифікацію, безпосереднє повернення, подальшу реінтеграцію і довгостроковий супровід.
Церкви можуть стати партнерами у допомозі українським родинам
Значну увагу учасники зустрічі приділили можливостям релігійних громад. Йшлося не лише про гуманітарну допомогу, а й про їхню здатність створювати середовище підтримки для родин на місцевому рівні.
Президент Ради сімейних досліджень Тоні Перкінс звернув увагу на досвід Сполучених Штатів, де церковні спільноти беруть активну участь у допомозі сім’ям та зміцненні громад.
Одним із практичних результатів такої співпраці можуть стати прямі партнерства. Американські церкви, фонди та благодійні структури могли б взаємодіяти безпосередньо з українськими організаціями, які працюють із дітьми та сім’ями, постраждалими від війни.
Такий формат дозволив би спрямовувати допомогу відповідно до конкретних потреб українських громад і водночас використовувати досвід американських партнерів у сімейних та соціальних програмах.
Співпрацю пропонують поширити на демографічне відновлення України
Окремий напрям партнерства представив голова Українсько-американської партнерської платформи та координатор руху Національних молитовних сніданків України Павло Унгурян.
Він запропонував поєднати допомогу, необхідну українським сім’ям уже сьогодні, із розробкою довгострокових рішень для подолання демографічних наслідків війни.
До такої взаємодії, на його думку, можуть долучитися українські та американські церкви, громадські й благодійні організації, фонди та представники бізнесу. Завданням має стати створення прямих і практичних механізмів підтримки сімей та місцевих громад.
Питання демографічного відновлення розглядається як довгострокове: наслідки війни для українських родин потребуватимуть системної роботи і після завершення бойових дій.
Підтримка сім’ї має стати частиною післявоєнного відновлення
Підсумовуючи зустріч, Денис Улютін наголосив, що українсько-американське партнерство може розвиватися навколо цінностей, які поділяють обидва суспільства.
«Захист сім’ї, підтримка батьківства та повага до людської гідності – це цінності, які об’єднують українське й американське суспільства. Ми відкриті до обміну досвідом і нових партнерств, які допоможуть зміцнити українські родини сьогодні та закласти основу для відновлення України після війни», — підсумував міністр.
Таким чином, одним із наступних напрямів співпраці може стати формування мережі прямих контактів між організаціями двох країн. Її робота охоплюватиме як невідкладні потреби — повернення та реінтеграцію дітей і допомогу постраждалим родинам, — так і довгострокові завдання зі зміцнення сімей та демографічного відновлення України.
Читайте також:
