О, мій Боже, хто то може
В Твоїм шатрі жити?
На горі Твоїй святій
Тебе вічно зріти?
Хто невинність покохав
І праведність чине,
Правду щиру в своїм серці
Плека до могили!
Хто сусіда в його хаті
За очі не судить,
Свого друга не зрадить,
Чести не огудить!
Зневажає покидь бридку
Та її гидує,
А смиренних і побожних
Ділами шанує!
Хоч присягу він складає,
Мо’ й собі на шкоду,
Та не зраджує він їй
Заради вигоди!
Хто три шкури не лупить
І луски не шкребе
За відсотки лихварські,
Щоб здерти із тебе!
Хто невинного не судить,
Хабаря гребує,
Кому честь за все найвища
І слово не всує!
Отакий муж міцно буде
На ногах стояти,
А його і честь, і слава
Навік пробувати!
Схожі статті
