У цій проповіді я хочу розповісти про таке поняття як «плітка», її небезпека, привабливість і біблійний шлях подолання пліток за допомогою настанови в любові. Плітка – це критичне обговорення людини у нього за спиною, якщо ви не хочете сказати йому про проблему наодинці.
Нашій людській природі більше подобається брехати (Притчі 18:8), ніж говорити правду з любов’ю особисто, тому що нам подобається засуджувати людей, звеличуватися над ними. Біблія вчить не тільки не передавати плітку, але навіть не сприймати її (Псалом 15: 1-3).
- Як бути людьми істини у світлі фальшивих новин?
- Від слів своїх виправдаєшся, від слів своїх засуджений будеш
Коли хтось починає говорити нам погано про відсутнього, потрібно сказати: «А ви поговорили з ним про цю проблему? Навіщо ви розповідаєте це мені?Я не хотів би продовжувати цю розмову, щоб не розпускати плітки».
Приватна відверта розмова – це прояв любові, а плітки – прояв ворожнечі (Левіт 19: 16-18). Також ворожим є публічне звинувачення людини при небажанні сказати її правду наодинці (Притчі 26:26).
Одна з причин, чому ми неохоче говоримо правду один одному, це нерозуміння того, що правильний докір – це прояв любові (Об. 3:19) і має на меті придбати, врятувати людину. (Лука 17: 3; 1 Кор. 5: 2 5; 2 Сол. 3: 14-15). Єдина умова, причина для продовження та посилення докору – це те, чи «послухає» брат, чи не буде слухатися, а не різновид гріха (Матвій 18: 14-17).
Боже слово наповнене закликами до християн говорити правду один одному, й наставляти один одного, виясняти, викривати, виправляти і т.д.
На церкву впливає світський духу гуманізму і «політкоректності», і нам важко викривати людей, обмежувати спілкування з ними, щоб «присоромити», хоча це необхідно для їхнього порятунку і для чистоти церкви (2 Сол. 3: 14-15; Євреїв 12:15). Наставляючи, нагадуючи, докоряючи, учні Христа повинні звертати увагу перш за все на духовний стан, на серця один одного, а не тільки на наявність або відсутність видимих гріховних вчинків (Євреїв 3: 12-14; 10:24). Це пов’язано з глибоким, а не поверхневим розумінням праведності і гріховності (Матвій 5: 20-28).
Віруючим людям потрібно розвивати глибокі, особисті відносини, щоб сміливо з любов’ю ділитися і цікавитися особистим духовним життям один одного, а не просто піклуватися про зовнішні позитивні «показники» в церкві.
