Обов’язкове зазначення релігії в національних посвідченнях особи в Єгипті стає інструментом дискримінації та переслідувань християн і релігійних меншин. Правозахисники та міжнародні адвокаційні групи наполягають: скасування цієї практики могло б відкрити доступ до роботи, освіти та правосуддя для мільйонів людей.
Джерело: Christianity Today
«Безпечні будинки» як відповідь на релігійне насильство
У одному з єгипетських міст, подалі від шумних вулиць, розташована квартира, яка стала тимчасовим прихистком для християн, що зазнали переслідувань через віру. Це один із 20 «безпечних будинків», які організація Help for the Persecuted утримує на Близькому Сході, в Північній Африці та Центральній Азії.
Саме тут знайшла притулок Аміра Бутрос (ім’я змінене з міркувань безпеки). Раніше вона жила у просторій квартирі, де приймала суданських біженців, проводила домашні богослужіння, викладала англійську та роздавала гуманітарну допомогу. На початку вересня її мусульманський сусід увірвався до помешкання та напав на неї, її матір і гостей, звинувативши жінку у наверненні мусульман до християнства.
За словами Бутрос, поліція відмовилася прийняти заяву, дізнавшись, що вона християнка. Після цього жінка була змушена залишити дім і припинити служіння.
Конституційні гарантії — без реального захисту
Хоча Конституція Єгипту формально гарантує свободу віросповідання і забороняє дискримінацію, на практиці держава рідко розслідує напади на християн. Низка законів суттєво обмежує релігійні свободи меншин, створюючи систему суперечностей між задекларованими правами і реальністю.
Правозахисники наголошують: одним із ключових інструментів дискримінації є національне посвідчення особи, де обов’язково зазначається релігія.
Чому ID-картки стають проблемою
Усі громадяни Єгипту старші 16 років зобов’язані мати посвідчення особи з вказаною релігією — іслам, християнство або юдаїзм. Без цієї картки неможливо:
-
вступити до університету;
-
отримати роботу;
-
відкрити банківський рахунок;
-
подорожувати.
При цьому зміна релігії з ісламу на будь-яку іншу юридично неможлива, тоді як перехід до ісламу не викликає жодних перешкод. У 2008 році влада дозволила представникам віри бахаї залишати графу «релігія» порожньою, однак для християн така опція недоступна.
«Це відкриє шлях до рівних можливостей»
Шірін Табер, виконавча директорка американської організації Empower Women Media (EWM), яка працює з адвокацією релігійної свободи на Близькому Сході, вважає реформу ID-карток ключовим кроком.
«Ми маємо створити суспільний рух, який принесе більше свободи та релігійної гідності регіону. Якщо прибрати релігію з посвідчень особи, люди отримають більше шансів на роботу, освіту і право вільно обирати віру», — наголосила Табер.
Вона зазначає, що найбільше від дискримінації потерпають жінки, молодь і релігійні меншини.
Християни — найбільша меншина регіону
У Єгипті проживає понад 10 мільйонів християн — щонайменше 10% населення країни. Більшість із них належать до Коптської православної церкви, однак переслідування торкаються і протестантських громад.
У жовтні в місті Мінья на півдні країни натовп атакував коптську громаду після чуток про стосунки між християнином і мусульманкою. Християнську родину вигнали з села.
Раніше Конгрес США закликав єгипетську владу гарантувати коптам рівні права та притягувати до відповідальності винних у злочинах проти християн.
Закон, який карає за віру
Правозахисники також нагадують справу Абдулбакі Саїда Абдо, уродженця Ємену, якого у 2021 році ув’язнили за участь у християнській телепрограмі та онлайн-спільноті новонавернених. Після міжнародного тиску його звільнили, і нині він разом із родиною живе в Канаді.
За словами служителів, коли поліція дізнається, що хтось із мусульманської родини відвідує церкву, родичів і сусідів змушують тиснути на новонаверненого, який часто змушений переховуватися.
Надія на зміни — і опір їм
Деякі християни скептично ставляться до реформи, зазначаючи, що в єгипетському суспільстві релігійну належність часто можна визначити за іменем. Проте правозахисник Шеріф Азер з Єгипетської комісії з прав і свобод вважає ініціативу перспективною та включив її до ключових рекомендацій щодо покращення релігійної свободи.
Попри певну відкритість президента Абдель Фаттаха ас-Сісі до реформ, спроби змін часто блокуються ісламістами та духовенством університету Аль-Азгар.
Віра і служіння посеред переслідувань
Повертаючись до безпечного будинку в Каїрі, Аміра Бутрос мріє відновити служіння серед суданських біженців.
«Ми підтримуємо тих, хто пережив переслідування. Для мене дуже важливо продовжувати служіння», — каже вона.
Шірін Табер підсумовує: боротьба за релігійну свободу має йти поруч із благовістям і учнівством.
«Христос спонукає нас до цього. Він — Князь миру, і Він дав нам усе необхідне для служіння», — наголосила вона.
Читайте також:
