Аналітичний центр IUA представив результати свого останнього дослідження, замовленого Інститутом Лідерства, Управління та Коучингу (ІЛУК) у Львові. Дослідження, здійснене серед учасників Української Баптистської Теологічної Семінарії (УБТС), Інституту Лідерства, Управління та Коучингу та інших представників євангельських християн України, розкрило цінності та уявлення про патріотизм в цій спільноті.
Джерело: Аналітичний Центр IUA
Що означає бути патріотом для українських євангельських християн
Дослідження вказує на те, що для більшості респондентів (88,4%) патріотизм означає служіння та підтримку народу країни, а також активну участь у волонтерстві та пожертвуванні коштів(69%).
Державна мова та усвідомлення історії України виявились ключовими аспектами для більшості респондентів (70,6% та 61% відповідно), які розглядають їх як основні складові розуміння патріотизму. Це підкреслює тісний зв’язок між уявленням про патріотизм та основними характеристиками держави. Однак, національні символи мають менший вплив на їхнє уявлення про патріотизм.
72,2% учасників опитування також зазначили, що для їхнього оточення поняття патріотизму пов’язане з використанням української мови у спілкуванні, а служіння народу, донати та волонтерство йдуть наступними. Це вказує на те, що питання мови наразі є актуальним для українського суспільства, але не є пріоритетним для євангельських християн.
Відповідно до отриманих даних, для більшості учасників (85,4%) важливими факторами, що впливають на патріотизм, є «згуртованість народу» та уявлення про «українців як окремих особистостей» (75,3%). Народ, мова, культура та історія визначені як ключові складові поняття патріотизму, що свідчить про те, що в майбутньому рівень обізнаності у цих сферах серед євангельських християн зросте.
Вплив зовнішніх факторів на формування патріотизму та уявлення про його обмеження однією країною
Щодо формування патріотизму, то більшість опитаних (81,9%) переконані, що патріотизм формується як результат зовнішнього впливу – освіти, культури, суспільства та інших факторів протягом життя людини. Це свідчить про те, що розуміння патріотизму виникає завдяки впливу ззовні, що стає вагомим аргументом для виховання здорового патріотизму через різноманітні освітні та соціальні інституції з метою формування свідомих громадян.
У відповідь на питання про можливість бути патріотом кількох країн, більшість опитаних (54,9%) стверджують, що патріотизм виключно обмежений однією країною. Тим часом 31% вважають, що людина може мати патріотичні почуття до кількох держав, а ще 14,1% вказали, що не можуть однозначно відповісти на це питання. Це свідчить про відсутність єдиного уявлення про те, чи патріотизм повинен мати чіткі територіальні межі та національну прив’язаність до лише однієї країни.
Ставлення до патріотизму та ідентичність понять
Тільки 1,9% учасників опитування впевнено стверджують, що патріотизм може нашкодити. Водночас 30% відкидають його шкідливість, тоді як 68,1% респондентів визнають, що у певних випадках патріотизм може мати негативні наслідки. Це свідчить про позитивне ставлення до поняття патріотизму у спільноті євангельських християн.
Також респондентам було поставлене запитання щодо ідентичності понять «країна, держава та батьківщина», 28.5% вважають, що ці поняття абсолютно різняться. Водночас 48.9% стверджують, що деякі з цих термінів увійшли в загальне розуміння, але не є повністю взаємозамінними. 14.5% вважають, що ці терміни можуть бути ідентичними, але не у всіх випадках, тоді як лише 8% респондентів стверджують, що це абсолютно одне й те ж поняття.
Знання історії
Усього лише 26,6% євангельських християн заявили про гарні знання з історії українського народу порівняно з історією єврейського. Хоча для більшості опитаних, знання історії народу є важливим, фактично історію України знає лише 60% опитаних.
Різноманітність відчуттів та ставлення до України як прикладу для інших країн
Згідно з опитуванням, 2% учасників не відчувають себе частинкою своєї країни. Ще 4.6% заявили, що дуже рідко відчувають приналежність. 20.3% відчувають це частково, тоді як у 32.1% це відчуття існує, але не на повну силу. Але 41% респондентів заявили, що відчувають себе повністю приналежними до своєї країни.
У відповідь на питання про Україну як приклад для інших країн, 49.2% вказали, що це можливо, але лише частково, тоді як 28% підтримали це, але не на 100%. 13.2%, вважають, що Україна рідко стає прикладом, і лише 3.8% дали повністю негативну відповідь.
Також опитані висловили різноманітні почуття, коли думають про свою країну: 4.7% – байдужість, 7.5% – важко відповісти, 17% – гнів, 20.3% – сором, 23.9% – зацікавленість, 27.2% – страх, 44.8% – радість, 64.8% – гордість, 64.8% – гідність, 66.8% відчувають сум.
Щодо відчуттів, коли співають національний гімн або тримають прапор країни, 4.4% відчувають байдужість, 12.7% важко відповісти, 2.8% – гнів, 0.9% – сором, а 8% – зацікавленість. Однак, 30% відчувають радість, 58% – гордість, 63.5% – гідність, а 23.1% – сум.
Уявлення євангельських християн про співвідношення патріотизму та мови
Щодо патріотизму та мови, 40.1% вважають, що патріотизм вимагає спілкування державною мовою, 29.7% – не погоджуються з цим, 24.1% – вважають, що мова є важливою ознакою патріотизму, і лише 6.1% вагаються у відповіді.
Також отримані відповіді свідчать про різноманітні погляди на зв’язок між патріотизмом та мовою: 40.1% підтримують обов’язковість спілкування державною мовою для патріотів, 29.7% виступають проти цього, 24.1% вважають, що мова є ключовою в патріотизмі, а лише 6.1% вагаються у відповіді.
Відзначення українських національних свят
У відповідь на питання про українські національні свята, 32.1% респондентів святкують більшість з них, в той час, як 48% учасників відзначають лише частину цих свят. 15.4% не беруть участь у святкуванні жодного з них, проте 4.6% святкують усі без винятку.
Вплив війни на патріотизм
Щодо впливу повномасштабної війни на патріотизм, 76.4% заявили, що війна заохотила їх стати більш відданими патріотами своєї країни. 20.8% вважають, що конфлікт не вплинув на їхній патріотизм, тоді як 2.8% зазнали негативного впливу війни на свою приналежність та відданість державі.
Спілкування державною мовою
За результатами дослідження, практично 83% українців на роботі спілкуються українською мовою. Водночас лише 4% віддають перевагу російській, а понад 11% опитаних комунікують двома мовами.
Однак у спілкування з друзями та знайомими зміни помітніші. 76% віддають перевагу українській мові, 16% спілкуються українською та російською, а лише 6% обирають російську мову для спілкування.
Удома ж, лише 70% опитаних використовують українську мову, 13,5% – обидві мови, тоді як 13,8% віддають перевагу російській.
Важливо зауважити, що більшість опитаних представлені з центральних та західних регіонів України, що відображається у їхніх мовних вподобаннях.
За результатами опитування, 65.7% вважають, що людина не може бути патріотом, якщо вона не готова діяти в інтересах своєї країни. 19.8% респондентів визнали, що це питання важке для них, а 14.5% вважають, що людина може бути патріотом, навіть не беручи активної участі в інтересах країни.
Прояв відданості
Дослідження показало, що (78.8%) респондентів підтримують відданість своєму народу через сумлінну працю для розвитку економіки, науки, культури, спорту та інших сфер. (77.2%) визнає важливість праці для загального добра та добробуту свого народу. Водночас 75.5% українців вбачають важливість життя в країні під час труднощів як вияв відданості. Крім того, більш як 66% виявили готовність захищати свій народ від зовнішніх та внутрішніх загроз, а 57.4% – відстоювати інтереси народу, не зважаючи на переслідування. Майже половина респондентів (41%) визнали готовність віддати своє життя за благо країни та її народу, а 35.1% підтримують вкладання у розвиток країни, поки вона залишається безпечною та комфортною для проживання.
Читайте також:
На запитання про важливість відданості своєму народу у рамках патріотизму, більш ніж половина респондентів (57.1%) стверджують, що патріотизм не може існувати без глибокої відданості своєму народу. 26.1% вказали, що відданість може бути частковою, якщо вона не передбачає ризику втрати життя чи особистого благополуччя. Тільки 1.9% вважають, що між відданістю та патріотизмом немає нічого спільного, а 14.9% респондентів вагаються з відповіддю на це питання.
