16 січня 2020 року Верховна Рада прийняла за основу у першому читанні проект закону №2285-д “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”. “За” проголосували 260 депутатів з 331 присутніх.
Нагадаємо, що 19 грудня законопроект №2285-д про легалізацію грального бізнесу не набрав необхідної кількості голосів у Верховній Раді. Так, за №2285-д проголосували 213 депутатів з необхідних 226. Однак парламентарі проголосували за відправлення законопроекту на повторне перше читання з метою доопрацювання. Окрім цього, після провалу Парламентом проекту закону про гральний бізнес, було внесено до Ради ще 3 альтернативних законопроектів (№ 2285-8, 2285-9, 2285-10). Всього, про легалізацію грального бізнесу внесено до Верховної Ради аж 11 законопроектів! Щоправда, один з них по своїй суті про заборону грального бізнесу – це проект закону № 2285-8 щодо посилення відповідальності та заходів боротьби з незаконним гральним бізнесом. Як зазначалося раніше, законопроект №2285-д був розроблений з ціллю об’єднати урядовий проект №2285 та сім альтернативних №2285-1, №2285-2, №2285-3, №2285-4, №2285-5, №2286-6, №2285-7.
- ВР підтримала в першому читанні закон про легалізацію грального бізнесу
- 56% українців проти легалізації азартних ігор — опитування
Нині ми бачимо, що кампанія за легалізацію грального бізнесу за останні місяці досягла апогею: полум’яні заклики про те, що закон про легалізацію грального бізнесу треба для того, аби очистити вулиці від нелегального грального бізнесу, що без легалізації ми втрачаємо великі податки, адже доходи йдуть в тінь. І тут з’являються “законотворці-робінгуди”, які пишуть спершу 8, потім ще 3 варіанти рятувального закону.
Найцікавіше в цій ситуації те, що гасла, під якими пропонують в турбо-режимі прийняти закон про гральний бізнес, не зовсім відповідають самому проекту закону.
Події останніх тижнів варто охарактеризувати, як справжнє чудо. Виявляється, без спеціального “рятівного” закону, маючи добру волю Кабміну і поліції можна за кілька днів очистити вулиці від нелегальних закладів. Наступного дня, після провалу голосування за проект закону про гральний бізнес 19-го грудня, Кабмін ухвалив розпорядження «Про протидію гральному бізнесу» № 1325 і за два дні силами правоохоронних органів понад 5 тисяч гральних закладів по Україні припинили діяльність. Тобто, можна і без закону було це зробити? Виходить, що так.
Отже, ми бачимо, що одна з провідних тез ініціаторів цього закону була маніпулятивною, бо і без закону можна було очистити вулиці.
Тоді виникає логічне запитання: якщо тут було лукавство і маніпуляція, то чи справді в даних проектах законів все інше було прописано для блага людей?
- 1) Всі законопроекти об’єднує те, що вони пропонують легалізувати максимальний спектр видів грального бізнесу, щоб люди мали максимально широкий спектр для гри.
- 2) Яка буде кількість казино, гральних залів, букмекерських контор? Логічно, що її мали б обмежити, бо ініціатори ж кажуть, що вони за те, щоб обмежити цей бізнес, але ми бачимо, що кількість казино необмежена, кількість гральних залів обмежена тільки мінімальним метражем та частково розташуванням, а кількість онлайн казино та букмекерських контор теж не регламентована. Автори турбуються про те, щоб в Україні було не менше 40 000 гральних автоматів, але через рік регуляторний орган по гральному бізнесу має повноваження їх кількість подвоїти чи потроїти. Тобто, ми бачимо, що ніякого обмеження немає.
- 3) Ми чуємо, що гральні заклади будуть в 5 зіркових готелях і т.д. А чи справді так буде?
- Ні! І тут нас вводять в оману, бо крім готелів казино та гральні зали зможуть розміщувати просто в окремих будівлях на 500-1000 квадратних метрів. Але саме небезпечне, що насправді гральний бізнес хочуть завести в кожну квартиру!!! В кожну родину!!! Адже грати можна буде онлайн через смартфон чи комп’ютер в будь-якому місці країни – дома, в школі, в університеті, лікарні, на передовій, в суді, в тюрмі… будь-де.
- 4) Казино та гральні зали, то поверхня айсберга, бо справжня золота жила в тому, щоб дозволити грати онлайн в азартні ігри через комп’ютер та смартфон. І саме парадоксальне, що для ідентифікації достатньо копії документу! Тобто видаєте копію липового документу, завантажену в інтернеті і граєте.
- 5) А як же неповнолітні? Вони ж не зможуть грати? Насправді, перевірка віку гравця передбачена лише під час виплати першого виграшу… Тобто можна програвати свої чи батьківські гроші і ніхто не перевірятиме це. Ви скажете – ну казино ж мають це робити.
- Але в проектах закону сказано, що за достовірність наданих документів несе відповідальність гравець. Тобто працівникам казино і онлайн платформ можна приймати будь які липові документи, вони все одно не несуть відповідальність за їх перевірку.
- 6) Ну а податки в бюджет – це ж таке гарне джерело доходу. З одного боку, в останньому варіанті прописали високу вартість ліцензій, але ж треба розуміти, що бізнесу треба буде повернути ці кошти. Яким чином? Запустити максимально маховик реклами, щоб привабити нових гравців, щоб вони програли побільше грошей. У даних проектах питання реклами вельми розпливчасто виписане і у разі прийняття треба очікувати, що на нас чекає засилля реклами на кшталт “іди пограй та стань мільйонером”.
- 7) Ну а новий же закон мабуть виробить чесні та справедливі правила для грального бізнесу. Нажаль, правила гри встановлюють самі організатори і навряд чи вони робитимуть правила на користь гравців. Відповідно, від цього постраждає хто? Правильно – гравці.
- 8) Профілактика ігроманії. В зазначених законах вона більше номінальна – це інформаційні плакати та профілактичні бесіди і т.д. в гральних залах. А ще, людина може написати заяву про те, щоб її обмежили у можливості грати, але якщо вона не по формі підготує заяву, то їй відмовлять! А якщо дружина звернеться щодо чоловіка чи навпаки, або батьки щодо повнолітніх дітей, то в них заяви не приймуть, хай ідуть та через суд отримують заборону. Тому, ви самі можете зробити висновки щодо цієї норми про обмеження людей від гри.
- 9) Щодо кримінальної відповідальності. Законопроектом 2285-Д передбачено збільшення кримінальної відповідальності за незаконне провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор позбавленням волі на строк від 6 до 8 років з конфіскацією грального обладнання та приміщень за ті самі дії позбавленням волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією грального обладнання та приміщень.
Однак належність певного обладнання до грального в кожному конкретному кримінальному провадженні обов’язково має встановлюватися на підставі висновку експерта в результаті проведення комп’ютерно-технічної експертизи, а вже після цього підлягає конфіскації на користь держави за вироком суду.
Багато запитань викликає впровадження механізму конфіскації майна як на праві власності так і орендованого.
Ми бачимо, що законопроект про гральний бізнес є лобістським та спрямованим не на благо людей чи захист їх від ігроманії, а навпаки — на розвиток та розширення даної індустрії, аби охопити якомога більше людей.
Оскільки законопроект прийняли лише у першому читанні, зараз важливо надсилати звернення до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України щодо того, аби законопроект №2285-д не виносили далі на розгляд, тому що він є лобістським та не захищає інтереси громадян.
Джерело: sobor.com.ua
[sc name=”futerblock” ]
