Не той святий, хто помилок не чинить,
Бо на землі таких людей нема.
А той, хто вміє визнати провини
І не відкриє уст своїх дарма.
У кого правда – не в словах, а в ділі.
Хто Божого шукає – не свого.
Хто не обходить бідних за три милі
І не кепкує з ближнього оков.
Хто бачить душу лиш очима віри
І знає силу, що в крові Христа.
Хто вміє гріх людський прощать без міри –
Така людина є єством свята.
І святість цю вона не заробила
Ділами благочестя, в молитвах…
Євангеліє душу воскресило
Та освятило в вічних небесах!
Більше поезії:
Лідія Гапонюк
[sc name=”futerblock” ]
Схожі статті
