У публічному дискурсі Російська православна церква мілітарні формулювання та виправдання війни проти України зустрічаються майже у п’ять разів частіше, ніж заклики до миру. Про це під час міжнародної конференції у Києві повідомив представник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
На заході «Сильне громадянське суспільство – шлях до побудови справедливого миру в Європі», що відбувся в Укрінформ, завідувач сектору з питань європейської інтеграції профільного департаменту Секретаріату Омбудсмена Сергій Ковшевний окреслив тенденції у риториці РПЦ.
За його словами, з року в рік тональність висловлювань щодо України стає дедалі агресивнішою. У церковних заявах та проповідях агресія подається як духовно виправданий крок, а насильство не отримує осуду, а навпаки — інтерпретується як моральний обов’язок.
За підрахунками відомства, кількість мілітарних смислових конструкцій у риториці РПЦ майже у п’ять разів перевищує миротворчі.
Релігія як елемент державної політики
В Офісі Омбудсмена наголошують: російська держава використовує релігійний фактор як інструмент ідеологічного впливу. Йдеться не лише про підтримку війни на рівні публічних заяв, а й про системну роботу з формування антиукраїнських установок серед дітей і молоді.
За словами Ковшевного, релігійні наративи інтегруються в освітні та виховні процеси, що сприяє мілітаризації суспільної свідомості та створенню кадрового резерву для силових структур РФ.
Водночас Росія, як підкреслив представник Секретаріату, сама порушує базові принципи свободи совісті та віросповідання.
Понад 700 зруйнованих або пошкоджених храмів
З початку повномасштабного вторгнення в Україні суттєво зросла кількість культових споруд, які зазнали руйнувань. Станом на кінець грудня 2025 року зафіксовано 700 випадків повного знищення або пошкодження релігійних будівель.
У перші тижні 2026 року цей перелік поповнився ще щонайменше 14 об’єктами. Під час нещодавніх обстрілів столиці та Київської області пошкоджено три культові споруди, зокрема у Бориспільському районі.
У відомстві зазначають, що реальні масштаби можуть бути більшими через складність документування в умовах активних бойових дій.
Тиск на релігійні спільноти в окупації
На тимчасово окупованих територіях, зокрема в Криму, зафіксовано системні зміни у релігійному середовищі: відбувається заміна керівництва єпархій, перереєстрація або закриття громад.
Наразі в Криму не діє жодна парафія Українська греко-католицька церква. Окупаційна адміністрація на Запоріжжі оголосила про повну заборону діяльності цієї Церкви.
Також на півострові відсутні незалежні мусульманські самоврядні організації. Ще у 2017 році Росія заборонила діяльність Свідки Єгови, визнавши їх «екстремістськими». За наявною інформацією, щонайменше 33 представники цієї спільноти зазнали кримінального переслідування або отримали вироки.
Міжнародна реакція
Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини системно інформує міжнародних партнерів про випадки порушення свободи віросповідання та утиски релігійних громад.
За оцінкою представників Офісу Омбудсмена, поєднання мілітарної риторики, переслідування громад і руйнування храмів свідчить про використання релігії як складової гібридної агресії проти України.
Читайте також:
