Ми в боротьбі втрачаєм образ Божий,
Ворожість нашу скручуєм вузлом,
Бажаєм злом добро примножить,
Забувши, що любов руйнує зло.
Як боротьбу за правду відчуваєм,
Ми нищим все, аби лиш побороть,
У злі своїм доходимо до краю,
Ревнуючи за істину, добро.
Потоки слів, погроз та звинувачень…
І нам ніхто не може довести,
Що істина без доказів всіх наших
Сама себе все ж може захистить.
Що маємо, як помстою не марим,
Образ важких не носим повен міх,
У відповідь, як іншого не вдарив, –
То в боротьбі жорстокій переміг.
Наталія Щеглова
Більше поезії:
[sc name=”futerblock” ]
Схожі статті
