Російська Федерація системно застосовує релігію та релігійні інституції як інструмент пропаганди для виправдання збройної агресії проти України. Про це заявив Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, коментуючи події січня 2026 року.
Джерело: допис Дмитра Лубінця у соцмережах.
Узгоджені дії держави РФ і підконтрольних церков
За словами омбудсмана, у січні зафіксовано чергові приклади використання Росією релігії як складової державної пропаганди. Зокрема йдеться про два взаємопов’язані документи:
- «Повідомлення Служби зовнішньої розвідки РФ» від 12 січня 2026 року;
- «Заяву церков — учасників Християнського міжконфесійного консультативного комітету» від 15 січня 2026 року, який об’єднує керівництво церков, пов’язаних із Російською Федерацією.
Лубінець зазначає, що послідовність оприлюднення цих документів і збіг ключових тез свідчать про тісну взаємодію російських державних структур із підконтрольними релігійними об’єднаннями. Є підстави вважати, що відповідна заява могла бути підготовлена під прямим або опосередкованим тиском з боку РФ.
Атаки на Вселенського Патріарха
В обох документах, наголошує омбудсман, містяться безпідставні звинувачення проти Вселенського Патріарха Варфоломій та Константинопольського Патріархату. Риторика має пропагандистський характер і спрямована на дискредитацію міжнародно визнаних релігійних авторитетів, які не підтримують політику Кремля.
Також у заявах:
- викривлюється реальна інформація про стан свободи віросповідання в Україні;
- просувається ідеологія так званого «русского міра», що суперечить християнському вченню, правам людини та загальнолюдським цінностям.
Свобода совісті в Україні
Дмитро Лубінець підкреслив, що в Україні на законодавчому та практичному рівнях забезпечується свобода совісті та віросповідання, а заяви російської пропаганди про нібито релігійні переслідування є відвертою брехнею.
Реальні переслідування — на окупованих територіях
Натомість, за словами омбудсмана, саме на тимчасово окупованих територіях України з 2014 року фіксуються системні порушення свободи совісті та прав людини. Йдеться про:
- незаконні арешти і тортури;
- примусову співпрацю з окупаційною владою;
- кримінальні переслідування за сфабрикованими обвинуваченнями;
- залякування і витіснення релігійних громад, які зберігають українську ідентичність.
Лише за роки повномасштабної війни, повідомив Лубінець, 67 українських священників, пасторів і монахів були вбиті або закатовані, близько 150 релігійних діячів і вірян незаконно затримані або ув’язнені. Також окупаційною владою було обмежено або повністю заборонено діяльність Православної Церкви України, Української Греко-Католицької Церкви та Римо-Католицької Церкви.
Інформування світу
Уповноважений Верховної Ради з прав людини наголосив, що й надалі інформуватиме українське суспільство та міжнародну спільноту про факти порушень свободи совісті та прав людини під час збройної агресії РФ.
За його словами, світ має знати правду і не дозволяти Росії виправдовувати воєнні злочини релігією.
