Очікуваний візит президента України Володимира Зеленського до Білого дому завершився гучним скандалом. Зустріч із президентом США Дональдом Трампом і віцепрезидентом Джей Ді Венсом перетворилася на конфронтацію, що призвела до скасування запланованих подій, включно з пресконференцією та робочим обідом.
Що відбулося у Вашингтоні
Офіційна мета зустрічі – підписання угоди про співпрацю в галузі видобутку корисних копалин – відійшла на другий план після гострої суперечки в Овальному кабінеті. Трамп прямо звинуватив Зеленського у небажанні шукати мирне врегулювання конфлікту.
«Зеленський не готовий до миру, якщо в ньому буде задіяна Америка», – заявив президент США після зустрічі, додавши, що Україна розглядає участь Вашингтона як перевагу в переговорах, що його не влаштовує.
За даними джерел, Зеленський намагався пояснити позицію України щодо війни, однак його коментарі викликали жорстку реакцію Трампа.
«Ви граєте життями мільйонів людей. Ви граєте з Третьою світовою війною!» – звернувся він до українського лідера.
Дискусія швидко перейшла у суперечку з віцепрезидентом Венсом, коли Зеленський спробував заперечити йому щодо можливості дипломатичних угод із Путіним. Венс у відповідь перейшов до публічної атаки, звинувативши Україну у втягуванні США у конфлікт.
У США нині панують різні думки щодо зустрічі в Білому домі, які можна звести до трьох основних позицій. Журналіст Голосу Америки Остап Яриш проаналізував основні меседжі, що домінують у медійному просторі США.
Зеленський проявив зневагу до Трампа та американців
Дехто вважає, що український президент поводився неприпустимо, висуваючи вимоги США. Лунають заклики до його вибачень перед Дональдом Трампом, а деякі критики навіть говорять про необхідність його відставки. На їхню думку, Трамп прагне швидкого завершення війни, а Зеленський, навпаки, демонструє небажання йти на компроміси та продовжує курс на подальше ведення бойових дій.
Зустріч у Білому домі була пасткою для Зеленського
Інша точка зору – адміністрація Трампа свідомо спровокувала українського лідера, змусивши його опинитися у незручному становищі. Для багатьох цей інцидент став тривожним сигналом, що Білий дім перетворюється на платформу для російської пропаганди, а ця ситуація є одним із найтемніших моментів в історії американської дипломатії.
Зеленський припустився серйозної дипломатичної помилки
Прихильники прагматичного підходу наголошують, що українському президенту варто було уникнути суперечки з Джей Ді Венсом і Дональдом Трампом у присутності преси. Вони вважають, що така поведінка може мати серйозні наслідки для подальшої підтримки України з боку США, оскільки публічна конфронтація з господарем Білого дому – не найкраща стратегія для країни, яка критично залежить від американської допомоги.
Політичні наслідки
Сварка призвела до скасування пресконференції та інших заходів. Вашингтон поспіхом сформулював офіційну позицію: Трамп не виключає подальших переговорів із Зеленським, але тільки якщо той «буде готовий до миру».
У політичних колах США зустріч викликала суперечливі реакції. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який раніше підтримував допомогу Україні, тепер заявив:
«Я ніколи більше не пишався Трампом. З цією людиною (Зеленським) не можна мати справу».
З іншого боку, демократи та частина європейських союзників різко засудили поведінку Трампа.
Спікер Палати представників США Майк Джонсон за підсумками зустрічі президентів України та США 28 лютого заявив, що закінчилися часи, “коли Америку використовували та зневажали”.
Відповідний пост Джонсон оприлюднив у соцмережі Х.
“Дякуючи президенту Трампу, часи, коли Америку використовували та зневажали, закінчилися”, — написав Джонсон.
Трамп після перепалки із Зеленським наказав перевірити, чи може Вашингтон повністю або тимчасово припинити постачання зброї Києву, — Wall Street Journal
Наразі американський лідер зайняв вичікувальну позицію — він планує поспостерігати за подальшими діями Зеленського.
Європа стала на бік України
Європейські лідери одразу після зустрічі висловили підтримку Києву.
Президент Франції Еммануель Макрон підкреслив, що Європа і США мали рацію, підтримуючи Україну з перших днів війни:
«Є агресор – Росія. Є жертва – Україна. Ми мали право допомагати Україні три роки тому і продовжуватимемо це робити».
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що «ніхто не хоче миру більше, ніж українці», а Німеччина й надалі підтримуватиме Україну у військовому та економічному плані.
Лідерка Консервативної партії Великої Британії Кемі Баденок наголосила на необхідності «респектабельної дипломатії», закликавши до єдності перед російською загрозою.
Європейські чиновники вже анонсували проведення термінового саміту щодо безпекової допомоги Україні, що відбудеться 2 березня в Лондоні. Очікується, що там буде розглянуто альтернативні механізми фінансування ЗСУ на випадок скорочення американської допомоги.
Чи є вихід із кризи?
Попри жорстку риторику, Білий дім не закрив двері для переговорів із Зеленським. Проте позиція адміністрації Трампа щодо допомоги Україні залишається невизначеною.
«Ми хочемо миру, але на умовах, які гарантують безпеку України», – заявив Зеленський у відповідь на нападки з боку США.
Ситуація залишається напруженою, і її розвиток залежатиме як від політичних рішень у Вашингтоні, так і від європейської стратегії підтримки України.
Події, що розгорнулися під час зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа, виявили глибокий розкол не лише в дипломатичних підходах, а й у самих принципах розуміння війни та справедливості. Це не просто суперечка між лідерами чи розбіжності в поглядах – це свідчення того, що сучасний світ дедалі більше втрачає здатність розрізняти добро і зло.
З боку американської адміністрації війна в Україні виглядає як звичайний конфлікт між двома сторонами, які нібито «однаково винні» та просто не можуть знайти компромісу. У такій логіці не має значення, хто жертва, а хто агресор, не існує об’єктивної правди – є лише бізнес-інтереси, політична доцільність і вигода. Найпростіший і найшвидший шлях до «миру», на їхню думку, – змусити слабшого поступитися сильнішому, навіть якщо це означає зраду принципів справедливості.
Це не просто помилковий дипломатичний підхід – це показник морального занепаду Заходу. Світ, який колись будувався на християнських цінностях, на Євангельських принципах правди, справедливості, захисту слабких і покарання зла, тепер ставить на перше місце політичні розрахунки. Правда більше не є абсолютною, а лише відносним поняттям, яке можна трактувати відповідно до власних інтересів.
Але зло не зникає, коли його ігнорують або коли йдуть на компроміс з несправедливістю. Історія вчить, що спроби «миру за будь-яку ціну» без відновлення правди та справедливості лише відкривають шлях до ще більших страждань. Припинення вогню не означає завершення війни – воно лише відкриває можливість агресору перегрупуватися та завдати ще більшого удару.
Християнський підхід до конфліктів завжди спирається на правду та захист слабких. Сам Ісус Христос не промовчав перед Пилатом, коли Його несправедливо судили, і не погодився на компроміс зі злом.
У сучасному світі, що дедалі більше відкидає моральні орієнтири, виклик для християн – залишатися тими, хто не боїться називати зло злом і захищати правду, навіть коли це не вигідно чи не популярно.
Сьогодні Захід опинився перед вибором: або залишитися вірним своїм цінностям, або остаточно скотитися у прірву політичного цинізму. І цей вибір покаже, чи залишилися в ньому ще християнські принципи, чи ж політика і прагматизм повністю витіснили мораль і совість.
Читайте також:
