15 грудня у Києві розпочалася науково-практична конференція Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), присвячена сучасним викликам у сфері етнополітики, міжнаціональних відносин і суспільної згуртованості. Захід об’єднав представників влади, парламенту, наукової спільноти та міжнародних експертів для фахового обговорення питань, актуальних для України в умовах війни та європейської інтеграції.
Джерело: ДЕСС
Фокус конференції — єдність багатонаціонального суспільства
Відкриваючи конференцію, голова ДЕСС Віктор Єленський окреслив ключові напрями дискусій. У центрі уваги учасників — стан етноконфесійних відносин, практичне застосування чинного законодавства та формування умов для мирного співіснування різних спільнот у багатонаціональній Україні.
Окремий акцент зроблено на захисті прав національних меншин і корінних народів, а також на виконанні міжнародних зобов’язань України в межах курсу на вступ до Європейського Союзу.
Українська модель співжиття без домінування
У своєму виступі Віктор Єленський наголосив, що в Україні історично склалася модель суспільного розвитку, заснована на рівності етнічних і релігійних спільнот та відсутності домінування будь-якої з них. За міжнародними оцінками, саме ця модель допомогла уникнути масштабних міжетнічних конфліктів і сформувати культуру діалогу та взаємоповаги.
Водночас він зауважив, що навіть за наявності позитивного досвіду держава та експертне середовище мають постійно реагувати на проблемні питання у сфері міжнаціональних і міжспільнотних відносин, особливо в умовах війни.
Законодавчі кроки для безпеки та згуртованості
Тему державної політики продовжила народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук. Вона розповіла про законодавчі ініціативи парламенту, спрямовані на зміцнення національної безпеки та суспільної єдності.
За її словами, ухвалення Закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» стало важливим інструментом протидії ідеологіям, які використовуються як засіб агресії та маніпуляції.
Захист мов і прав національних спільнот
Окрему увагу Євгенія Кравчук приділила оновленню законодавства щодо прав національних спільнот. Зміни, пов’язані з новою редакцією офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, суттєво розширюють перелік мов, які перебуватимуть під державним захистом.
Після набуття чинності відповідних рішень Україна матиме зобов’язання щодо підтримки 18 мов, що є одним із найвищих показників серед країн-учасниць Хартії. При цьому наголос зроблено на мовах корінних народів і національних спільнот, а не мовою держави-агресора.
Міжнародна підтримка та європейський вимір
Міжнародний аспект конференції представив координатор діалогу з громадянським суспільством Європейської комісії Вінсан Депень. Він підкреслив значення постійної комунікації між різними культурними та суспільними середовищами в умовах європейського плюралізму.
За його словами, після початку повномасштабної війни така взаємодія стала ключовою для солідарності, гуманітарної підтримки та формування спільної позиції щодо засудження російської агресії.
Завершуючи виступи, представник Міжнародного альянсу з питань свободи релігій та віросповідань «Стаття 18» Роберт Рехак висловив чітку підтримку Україні та наголосив на неприпустимості переслідувань людей за ознакою ідентичності на тимчасово окупованих територіях. За його словами, системи, побудовані на примусі й ненависті, не мають майбутнього.
Панельні дискусії: від свободи совісті до мовної безпеки
Програма конференції передбачає панельні дискусії та круглий стіл, присвячені ключовим викликам етнополітики та міжнаціональної взаємодії в умовах воєнного стану.
Перша панель зосереджена на аналізі релігійної та етноконфесійної ситуації під час війни, питаннях свободи совісті як складової прав людини, мовної та культурної безпеки національних спільнот, а також на стратегіях збереження мов, яким загрожує зникнення. Окремо планується обговорення документалізації та ревіталізації мов надазовських греків, зокрема урумської мови, як частини культурної спадщини України.
Читайте також:
