Символічний Годинник Судного дня у 2026 році перевели на 85 секунд до опівночі — це найнебезпечніша позначка за всю історію існування проєкту. Про це 27 січня повідомила американська наукова некомерційна організація Bulletin of the Atomic Scientists.
Джерело: Bulletin of the Atomic Scientists.
Найближче наближення до «опівночі» за майже 80 років
Рішення про переведення стрілок було оголошене 27 січня 2026 року о 10:00 за східним часом США (17:00 за Києвом). Нове положення годинника — 85 секунд до опівночі — стало найменшою відстанню до символічної точки глобальної катастрофи з моменту запуску проєкту у 1947 році.
Експерти наголошують: чим ближче стрілки до опівночі, тим вищий рівень загроз для людства та глобальної безпеки.
Чому світ став небезпечнішим
За оцінкою вчених і аналітиків Bulletin of the Atomic Scientists, рішення про переведення стрілок пов’язане з тим, що світові лідери не вжили достатніх заходів для зниження ключових глобальних ризиків.
Серед основних факторів, які вплинули на показник 2026 року:
-
загострення ядерних протистоянь і ризик ескалації воєн;
-
кліматична криза, яка поглиблюється швидше, ніж реагує міжнародна спільнота;
-
стрімкий розвиток небезпечних технологій, зокрема у військовій та інформаційній сферах.
Динаміка останніх років
Для порівняння:
-
у 2025 році Годинник Судного дня показував 89 секунд до опівночі, що вже тоді було одним із найтривожніших сигналів;
-
попередні критичні позначки в історії проєкту встановлювалися під час холодної війни та пікових фаз ядерних криз.
Таким чином, показник 2026 року став історичним антирекордом.
Сигнал, а не пророцтво
У Bulletin of the Atomic Scientists підкреслюють, що Годинник Судного дня не передбачає майбутнє буквально. Це радше символічний інструмент, покликаний:
-
привернути увагу політичних лідерів;
-
стимулювати міжнародний діалог;
-
застерегти людство від ігнорування моральної та цивілізаційної відповідальності.
У ширшому суспільному й духовному контексті цей сигнал дедалі частіше сприймається як нагадування про крихкість миру, цінність життя та необхідність глобальної відповідальності — теми, до яких у часи криз знову й знову повертаються релігійні спільноти світу.
