Нове глобальне дослідження Гарвардського університету підтвердило тісний зв’язок між релігійною практикою та так званим “людським процвітанням” — станом глибокого і цілісного добробуту. Найвищі показники мають ті, хто регулярно відвідує богослужіння.
Джерело: Christian Today
Чим вища релігійність — тим вищий добробут
Понад 200 000 осіб із 22 країн світу взяли участь у масштабному дослідженні “Global Flourishing Study”, яке проводили впродовж останніх п’яти років під керівництвом професора Тайлера Вандервіла з Гарвардського університету.
Головний висновок дослідників: віра, духовність і регулярне відвідування богослужінь позитивно впливають на загальне відчуття щастя, цілісності та задоволеності життям.
«Відвідування релігійних зібрань — один із найстабільніших чинників, які пов’язуються з поточним або подальшим добробутом, незалежно від країни та інших соціальних чинників», — зазначив професор Вандервіл.
Цифри, які говорять самі за себе
Згідно з результатами дослідження:
- Ті, хто відвідує богослужіння більш як раз на тиждень, мають середній індекс процвітання на рівні 7,67 балів (за шкалою до 10).
- Учасники, які відвідують церкву кілька разів на рік, мають бал 7,08.
- Ті, хто ніколи не відвідує богослужінь, показали найнижчий індекс — 6,86.
Водночас матеріальний добробут або ВВП на душу населення не гарантують внутрішнього процвітання. Яскравий приклад — Індонезія, яка посіла перше місце у рейтингу процвітання, попри нижчі економічні показники, але з високим рівнем релігійності.
Велика Британія: процвітаюча економіка, але не душа
Серед 22 країн, які брали участь у дослідженні, Велика Британія опинилася на 20-му місці за показниками людського процвітання. Гірші показники мають лише Туреччина і Японія. На думку дослідників, це значною мірою пояснюється спадом релігійної участі.
Отець Джошуа Рей, настоятель англіканської парафії Holy Trinity у Роегемптоні, поділився з The Telegraph особистою оцінкою ситуації:
«Причина нашої тривоги, відчаю і безнадії попри економічний добробут — це нездорова їжа, залежність від смартфонів і занепад організованої релігії».
Він також підкреслив цінність віри в Бога, безумовної Божої любові, а також життя, орієнтованого на служіння іншим і не лише на себе.
У християнській традиції процвітання — це не просто успіх чи добробут, а внутрішня цілісність, мир із Богом, ближніми й самим собою. Те, що підтверджує гарвардське дослідження, християни знали століттями: спільнота, поклоніння, віра і служіння формують людину і приносять справжнє щастя.
Глобальне дослідження Гарварду вкотре підтверджує: віра та духовна практика — це не рудимент минулого, а ключ до глибокого і стійкого добробуту. Церква, спільнота, Слово Боже, молитва — це не просто релігійні практики, а джерело справжнього процвітання для людини й суспільства.
Читайте також:
