Чим більше маленькі діти проводять часу перед телевізором чи за екранами гаджетів, тим менше вони взаємодіють зі своїми батьками — до такого висновку дійшли австралійські вчені після чотирирічного дослідження 220 сімей з дітьми віком від 12 до 36 місяців.
Джерело: vseosvita
У ході експерименту на футболку дитини кріпився аудіопристрій, який протягом 16 годин записував усе, що відбувалося навколо. Потім програмне забезпечення автоматично аналізувало записи та підраховувало кількість слів, дитячих звуків (вокалізацій) і діалогових обмінів між дитиною й дорослими.
На момент досягнення 12-місячного віку діти в середньому проводили перед екраном 88 хвилин на день, чули близько 15 тисяч слів від дорослих, здійснювали 1395 вокалізацій та брали участь у 369 діалогах щодня. До трирічного віку ці показники зростали: екранний час складав у середньому 172 хвилини, дитина чула 16 303 слова, здійснювала 3307 вокалізацій і брала участь у 734 діалогах щодня.
Попри загальне зростання мовленнєвої активності з віком, вчені виявили чітку негативну залежність: що більше часу дитина проводить за екраном, то менше вона чує слів від дорослих і бере участь у розмовах. Наприклад, у віці 18 місяців кожна додаткова хвилина екранного часу пов’язана зі зменшенням на 12 слів, які чує дитина, а також зі зниженням кількості діалогів і вокалізацій, особливо у віці до двох років.
Найгостріші втрати були зафіксовані у віці трьох років: кожна зайва хвилина перед екраном позбавляла дитину 6,6 слів дорослих, 4,9 власних вокалізацій і одного повноцінного діалогу з батьками. За годину екранного часу трирічна дитина недоотримує в середньому 397 слів, 294 вокалізації та 68 діалогів щодня. Якщо ж дитина проводить перед екраном 172 хвилини на день — середній показник у дослідженні — втрата становить понад 1100 слів, 840 вокалізацій і майже 200 діалогів.
Автори наголошують: такі втрати — серйозне обмеження для формування мовлення в ранньому віці, коли саме щоденна мовна взаємодія з дорослими закладає фундамент майбутнього розвитку дитини.
Читайте також:
