Майже дві третини українських підлітків віком 10–18 років за останні шість місяців зіштовхнулися щонайменше з одним проявом булінгу. Про це свідчать результати нового дослідження Rating Group/Rating Lab, приуроченого до Дня захисту дітей, який уперше відзначають 20 листопада.
Джерело: Rating Group/Rating Lab
Автори дослідження нагадують: булінг — це систематичне насильство, яке негативно впливає на психологічний стан не лише постраждалої дитини, але й усього шкільного чи спортивного колективу. Наслідки цькування здатні формувати довготривалі травми, впливати на соціальну поведінку, самооцінку та навіть фізичне здоров’я підлітків.
Які форми булінгу найпоширеніші?
Опитані підлітки відзначили, що вони нерідко переживають одразу кілька форм цькування. Булінг — це не одноразова дія, а зазвичай цілий комплекс принижень.
Найчастіше фіксувалися такі прояви:
- Ігнорування — 61% (найпоширеніша форма, що може провокувати так звану «травму розвитку»)
- Насмішки й приниження — 49%
- Погрози та залякування — 30%
- Фізичне насильство — 28%
- Кібербулінг — 27%
Дослідники наголошують, що систематичне ігнорування є не менш небезпечним, ніж фізичний тиск, і може бути індикатором ризику майбутніх психічних розладів.
Батьки часто не знають, що їхня дитина страждає від булінгу
Згідно з даними дослідження, масштаби цькування суттєво недооцінюють батьки. Особливо це стосується кібербулінгу та погроз: щонайменше половина дорослих не знає, що їхні діти стали об’єктом насильства.
Хто частіше стикається з булінгом?
- Хлопці повідомляють про булінг частіше, ніж дівчата
- Ігнорування однаково поширене серед обох статей
- Підлітки, які мають друзів, значно рідше стають жертвами цькування — особливо це стосується насмішок і кібербулінгу
Емоційний зв’язок з батьками як фактор захисту
Дослідження показує, що діти, які зазнали булінгу, рідше обговорюють свої переживання з батьками:
- 60% дітей без досвіду цькування регулярно діляться почуттями з дорослими
- Лише 46% тих, хто став жертвою булінгу, готові говорити з батьками
Найчастіше підлітки замовчують:
- ігнорування
- погрози
- кібербулінг
Автори зазначають: пережитий булінг істотно послаблює емоційний зв’язок між дитиною та батьками.
Страх повторного цькування
-
36% підлітків, які вже пережили булінг, бояться знову опинитися в такій ситуації
-
Серед тих, хто не стикалися з цькуванням, таких 22%
-
Дівчата частіше переживають страх повторного булінгу (40% проти 24% серед хлопців)
Як підлітки реагують, коли бачать цькування?
Дослідники запропонували уявну ситуацію: група дітей знущається з ровесника. Як би ти вчинив?
Відповіді розподілилися так:
- 40% — покликали б дорослого
- 30% — спробували б зупинити тих, хто знущається
- 10% — просто пішли б або сміялися б разом
- 16% — не змогли відповісти
Ті, хто пережив булінг, менше схильні звертатися по допомогу: 38% проти 47% серед тих, хто з цим не стикався. Старші підлітки (14–18 років) також менш готові покликати вчителя.
Булінг не є неминучим — що може допомогти?
У дослідженні наголошують: цькування виникає там, де бракує уваги, поваги та чітких правил. І навпаки — зникає там, де є середовище підтримки.
Факторами захисту є:
-
довірливі стосунки з батьками
-
дружнє коло
-
культура взаємоповаги
-
готовність втрутитися й не мовчати
-
компетентні дорослі поруч
У дослідженні Rating Group/Rating Lab у жовтні 2025 року взяли участь понад 1500 підлітків та їхні батьки. Опитування проводили за методологією Family 360°, що дає змогу відстежити проблему комплексно — через відповіді дітей, батьків, педагогів і фахівців.
Читайте також:
