Україна встановила понад 20 тисяч випадків незаконної депортації та примусового переміщення дітей Росією. Повернути додому наразі вдалося 2 644 дитини. Про масштаби проблеми українська делегація поінформувала міжнародних партнерів під час конференції «Шляхи до миру» в канадському Торонто.
Про це повідомило Міністерство закордонних справ України.
Друга міжнародна конференція «Шляхи до миру», організована Україною, Канадою та Норвегією, зосереджена на долі людей, які опинилися під контролем Росії внаслідок війни. Окремі напрями роботи присвячені дітям, цивільним заручникам та військовополоненим.
Із понад 20 тисяч підтверджених випадків повернути вдалося 2 644 дитини
Однією з центральних тем зустрічі стало повернення українських дітей. Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін повідомив партнерам, що українські державні органи вже підтвердили понад 20 тисяч випадків незаконної депортації та примусового переміщення дітей.
Наразі в Україну вдалося повернути 2 644 дитини.
Йдеться про дітей, чиї випадки українська сторона змогла встановити та підтвердити. Пошук, ідентифікація місця перебування та організація повернення інших дітей тривають.
На конференції повернення розглядають як значно ширший процес, ніж саме фізичне перевезення дитини на підконтрольну Україні територію. Після цього необхідні відновлення документів, психологічна допомога, повернення до освіти, возз’єднання із сім’ями та тривала реінтеграція.
Повернення людей стало одним із трьох пріоритетів конференції
Учасники зустрічі визначили кілька напрямів, у яких має посилюватися міжнародна співпраця.
Перший стосується безпосередньо пошуку та повернення дітей, цивільних і військовополонених. Для цього партнери планують посилювати координацію та обмін інформацією.
Другий напрям — становище українців, які досі перебувають під російським контролем. Україна наполягає на необхідності гуманітарного доступу до цих людей та отримання достовірної інформації про їхнє місцеперебування й стан.
Ще одним завданням визначили підтримку програм, необхідних уже після повернення людей в Україну: реабілітації та реінтеграції. Паралельно учасники конференції обговорюють механізми відповідальності за скоєні злочини.
Україні відомо про понад 300 місць утримання військовополонених
Не менш складною залишається ситуація з українськими військовополоненими.
Українська сторона повідомила міжнародним партнерам, що їй відомо про понад 300 місць утримання полонених, до яких Міжнародний комітет Червоного Хреста не має доступу.
Особливу увагу учасників конференції звернули на свідчення звільнених із полону. За наведеними українською стороною даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, понад 95% опитаних українських військовополонених після звільнення повідомили про катування або жорстоке поводження.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що йдеться не про поодинокі свідчення.
Для ілюстрації наслідків полону він розповів про українського військовослужбовця, який, за його словами, протягом п’яти місяців у російському полоні втратив 77 кілограмів ваги.
Сибіга також навів дані про Херсон: за менш ніж дев’ять місяців російської окупації міста та прилеглих територій було виявлено 11 місць, які українська сторона характеризує як катівні.
Окремі переговори присвятили дітям, цивільним і полоненим
Роботу міжнародної конференції розділили на три тематичні напрями. Представники держав і міжнародних організацій окремо працюють над питаннями повернення депортованих і примусово переміщених дітей, звільнення незаконно утримуваних цивільних та повернення військовополонених.
Сесію, присвячену військовополоненим, очолює Україна.
Для Києва одним із головних завдань залишається формування міжнародного механізму, який дозволив би не лише домагатися повернення українців, а й отримувати інформацію про людей, які досі перебувають під російським контролем.
У випадку дітей це означає необхідність встановити місцеперебування кожної дитини, організувати її безпечне повернення та забезпечити підтримку після возз’єднання з Україною.
Читайте також:
