Сьогодні, 4 червня, Україна вшановує пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Росії. Це не день дитячого свята, а день болю і скорботи за наймолодшими жертвами війни, яким не дали вирости, навчатися, мріяти.
Джерело: РБК
За даними Офісу Генерального прокурора, з початку повномасштабної війни загинула щонайменше 631 дитина, ще 1971 дитина отримала поранення різного ступеня тяжкості. І ці цифри — лише підтверджені випадки. Через активні бойові дії та окупацію частини територій багато фактів залишаються невідомими.
Міністр оборони України Рустем Умєров підкреслив:
«Це злочин, який неможливо виправдати. Відповідальність за нього мають понести всі — від виконавців до тих, хто віддавав накази».
Війна проти дитинства
Ворожі ракети і дрони б’ють по школах, лікарнях, житлових кварталах, майданчиках — там, де мали лунати дитячі голоси. Тисячі дітей втратили домівки, близьких, а деякі залишилися сиротами. Частину з них примусово депортували до Росії або на тимчасово окуповані території. Без згоди батьків дітей вивозять до Криму чи глибини РФ, де їм змінюють документи, нав’язують російську ідентичність, а інколи — залучають до примусової праці.
«Кожна така історія — це не просто цифра. Це втрачене дитинство, зруйновані мрії та спотворене майбутнє», — наголосив омбудсмен Дмитро Лубінець.
Міжнародна кваліфікація злочину
Парламентська асамблея Ради Європи визнала насильницьке вивезення українських дітей геноцидом. А Міжнародний кримінальний суд у 2023 році видав ордер на арешт Владіміра Путіна та Марії Львової-Бєлової за воєнні злочини, пов’язані з незаконною депортацією дітей.
Попри це, Росія продовжує примусово вивозити українських дітей. Станом на червень 2025 року вдалося повернути лише 388 дітей, тоді як офіційна кількість депортованих перевищує 19 500 осіб.
«Діти мають право на дитинство, а не на війну», — підкреслює Лубінець.
Читайте також:
