Міністерство культури України спільно з дослідницькою компанією Gradus представило на «Книжковому Арсеналі» результати першого етапу вивчення читацьких звичок українців. Висновок експертів виявився неочікуваним: головними перешкодами для читання є не брак часу чи висока вартість книг, а відсутність сформованої звички та відповідного культурного середовища.
Джерело: Інтерфакс
Культура як інструмент безпеки
На презентації віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна підкреслила стратегічне значення читання для держави.
«Культура є основою національної безпеки. Наше завдання — створити умови, в яких українці читатимуть більше, адже саме читання формує критичне мислення та стійкість до ворожої дезінформації», — зазначила міністерка.
Що змушує нас братися за книгу?
Дослідження показало, що найефективнішими «магнітами» для читачів є книжкові фестивалі та події. За словами представниці Gradus Владлени Балдинюк, такі заходи перетворюють книгу на елемент дозвілля, а не лише на об’єкт для навчання.
Ключові тригери, які спонукають українців повертатися до читання:
-
Оточення: рекомендації від друзів та близьких.
-
Стрес-менеджмент: використання книги як способу віднайти душевний спокій.
-
Інфопростір: вплив соціальних мереж та книжкових блогів.
-
Зміна обставин: переїзд або зміна способу життя, що створює простір для нового хобі.
Соціологи зауважують: коли людина долає бар’єр і «занурюється» у процес, вона починає читати досить активно — в середньому близько 10 книг на рік.
Головна проблема: відсутність «читацького середовища»
Основний висновок експертів: не варто намагатися переконувати людей у «цінності» читання, оскільки суспільство і так усвідомлює його важливість. Бар’єр полягає в тому, що книга не стала частиною повсякденної рутини.
Критичною проблемою також є концентрація книжкових подій лише у великих містах, таких як Київ та Львів. Експерти наголошують, що для популяризації читання необхідно зробити перший крок максимально легким та доступним, інтегруючи книгу в різні середовища по всій країні.
Що далі?
На поточному етапі дослідники провели глибинні інтерв’ю з українцями віком 18–60 років, які нещодавно стали регулярними читачами, а також опрацювали думки фахівців галузі — від видавців до бібліотекарів. Другим етапом стане масштабне кількісне дослідження, результати якого допоможуть скласти детальний портрет сучасного українського читача. Очікується, що його буде завершено до кінця 2026 року.
Читайте також:
