Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду постановою від 1 жовтня 2024 року у справі №200/4189/22 відмовив у задоволенні позову чоловіка, який добровільно мобілізувався, хоча мав право на відстрочку.
Джерело: sud.ua
Позивач, вчитель історії та права, подав до ТЦК позов з вимогою визнати протиправною його мобілізацію та відправлення на військову службу.
Зазначалося, що позивач мав право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», але не скористався цим правом у встановленому порядку, не подавши відповідних документів.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що чоловік мав право на відстрочку, проте не повідомив ТЦК про наявність такого права, тому ТЦК не мав підстав для відстрочки. Окрім цього, зазначено, що позивач добровільно з’явився до ТЦК для проходження військової служби.
Верховний Суд підтримав позицію судів нижчих інстанцій, вказавши, що право на відстрочку має бути реалізоване шляхом активних дій та документального оформлення. Відповідно, якщо військовозобов’язаний не заявив про своє право на відстрочку до моменту набуття статусу військовослужбовця, він не може оскаржити рішення про мобілізацію.
Суд також зауважив, що мобілізаційні процедури були виконані правомірно, оскільки ТЦК не отримував жодних документів, які б підтверджували підстави для відстрочки позивача.
